У нас ринок природного газу є таким лише за назвою. Така ж ситуація з електроенергією

Для українців встановили граничну ціну на газ на рівні 6,99 грн за кубометр. Тариф діятиме з 1 лютого 2021 року на період дії карантину, але не довше ніж до 31 березня 2021 року. Ціна за газ у розмірі 6,99 грн за кубометр враховує ПДВ та плату за транспортування магістральними газопроводами до внутрішніх точок виходу з ГТС. Це дозволить знизити суми в платіжках в середньому на 30%.

Рішення Кабміну – це мейнстрім нашої урядової політики. Тобто два кроки вперед, три – назад. Ручні коригування і повна відсутність стратегічних рішень. Те, що зараз відбувається, є наслідком дій попередніх урядів.

Думаю, це рішення протримається лютий-березень. Для зняття соціальної напруги. Після закінчення опалювального сезону його скасують.

Точкою відліку було приєднання України до третього енергопакету Європейського Союзу. Кілька років тому ми взяли на себе обов'язки запустити ринкову модель у сфері комунальних послуг. Це мало стосуватися природного газу і електроенергії для населення.

Зараз бачимо фіаско ринку. Воно відбулося прогнозовано, тому що класична європейська модель у нас не спрацювала. Спершу мала бути шокова терапія – вона болісно сприймається суспільством, але амортизується за рахунок соціальної політики держави у вигляді субсидій. У нас ринок природного газу є таким лише за назвою. Насправді він контролюється двома-трьома фінансово-промисловими групами. Вони маніпулюють цінами. Це призвело до того, що утворилась маржинально-цінова модель на ринку газу. Наприклад, ці фінансово-промислові групи купують влітку газ за дешевшою ціною, закачують у державні підземні сховища, а взимку продають удвічі дорожче. Отримують дохід у вигляді 100 відсотків від ціни. На ринку електроенергії та сама ситуація.

Влада упустила унікальний шанс показати громадянам, як ця модель має працювати. У 2019-2020 роках вартість природного газу у Європі була на мінімальних позначках. У нас для населення за формулою імпортного паритету могла бути по 2500 гривень із транзитом, розподілом, податками. Ціни на похідні тарифи – тепло, гарячу воду – могли бути скорочені мінімум на 50 відсотків. А у нас ціна на газ упала тільки влітку. І не до 2500 гривень. А тарифи на тепло і гарячу воду ніхто не переглядав. Виходить, у нас однобока модель, направлена лише на підвищення ціни. Такий маховик, який не може крутитися в протилежну сторону. Тут відбулася дискредитація ринкової моделі. Українці почали сприймати її як токсичну. З точки зору купівлі природного газу людей привели в режим купівлі палива на АЗС для автомобілів. Коли їдеш туди, не знаєш, яка буде ціна. Але коли ціни зростуть, ти можеш поставити авто в гараж і перестати їздити. А квартиру ти в гараж не поставиш. Послуга стає неадекватною платоспроможному попиту населення. Це фактично модель тарифного рабства. Потім вона призводить до тарифного банкрутства. Люди перестають платити. У них забирають майно. Це призводить до акумуляції негативної соціальної енергії всередині країни.

А наступного опалювального сезону українців чекає чергове фіаско ринку. Тому що за моїми підрахунками, реальна ціна на газ для населення буде приблизно 10 тисяч гривень за тисячу кубічних метрів. Тарифи на опалення і гарячу воду зростуть на 30-40 відсотків. І плюс шокова терапія для населення буде на ринку електроенергії.

Олексій Кущ, для Gazeta.ua