Льову треба закінчувати з тренерською роботою

Інакше він піде шляхом Сколарі

У футболі проходить епоха тренерів, які все життя працюють з однією командою. Думаю, що таких фахівців, як Арсен Венгер, Алекс Фергюсон і Гі Ру більше не буде. Є таке поняття, як професійне вигорання. Життя спресовується щороку й за одиницю часу треба встигнути зробити набагато більше, ніж 20 років тому.

Фергюсону й Венгеру, за всієї їхньої величі, часами теж було важко віднайти мотивацію і проявити амбіції.

Очевидно, Йоахім Льов уже все сказав у нинішньому футболі. Він прийшов як новатор, який не досягав особливих вершин у клубній роботі. Його рішення випереджали час і були новим словом у футболі. Після приголомшливих успіхів його кликали великі клуби, але тренер вирішив залишитися в бундестім. Можна сказати, що тоді фахівець утратив момент.

Тепер ніхто не знає, чи було правильним рішенням залишитися. Бо якби Йоахім провалився в клубі, йому б уже не вдалося знайти таку престижну роботу, як збірна Німеччини. Специфіка роботи клубного тренера й наставника збірної зовсім різні. У клубі треба працювати менеджером-організатором, уміти гасити щоденні конфлікти. У збірній тренеру треба бути мотиватором-психологом.

Можливо, Льов просто втратив зв'язок із новим поколінням. Таке інколи трапляється, коли тренер довго працює на одному місці й перестає помічати, що методи, які були дієвими 10-20 років тому, тепер раптом перестають діяти і молодь його просто не слухає.

Не хотілося, щоби Льов після відставки, якщо вона трапиться, згарячу пішов усім доводити свою правоту. Просто не хочеться бачити його провалу в клубі. Достатньо буде прикладу Сколарі, який після роботи зі збірними Бразилії, Португалії, лондонським "Челсі" скотився до другого дивізіону Бразилії й там намагається щось витиснути із "Крузейро".

Якщо трапиться відставка, Льову треба закінчувати тренувати. Не треба намагатися увійти в історію, як серб Бора Милутинович, який витворяв дива зі збірними, але неодмінно провалювався на клубному рівні.

Олег Федорчук, для Gazeta.ua