Світ змінюється. І змінюється сильно

Турецькі війська, включно з бронетехнікою, важкою артилерією, ракетними установками, засобами ППО і РЕБ, прибули в Нахічевань. Якщо хто не в курсі, Нахічевань, точніше Нахічеванська Автономна Республіка — це ексклав Азербайджану по той бік Вірменії, що межує з Туреччиною та Іраном. Тільки визнаний усіма. Це держава Азербайджан. Як Калінінградська область між Литвою і Польщею. Туреччина перекидає туди війська для спільних навчань з Азербайджаном, як Росія перекидає в Білорусь. Також в Азербайджан — і зокрема в Нахічевань — прибула турецька авіація.

Зустрілися дві самотності — Реджеп Ердоган і Володимир Путін. Велич і велич. Туга за імперією і туга за імперією. Православні скріпи і мусульманські скріпи. Ну й Іран там до купи.

Ще на крок ближче до великої війни. І якщо ви думаєте, що все це не переміститься в сакральний Крим — ви помиляєтеся. Україні б зараз, забувши про все на світі, об'єднавшись і зчепившись зубами один з одним, не покладаючи рук готуватися до ситуації, якщо вона, не дай Боже, опиниться між двома воюючими найсильнішими арміями Європи. Кожна з них з'їхала з глузду на своїх скріпах, і до цього моменту бажано б бути готовою вже до такої міри, щоб ні у тієї, ні у тієї сторони і думки не виникло перенести театр бойових дій або набір нового мобрезерву на її територію — але ні, у нас немає інших занять, крім як вибрати людину, яка втратить навіть те, що було побудовано, а за решту, що залишилося, розсваритися вщент один з одним.

Світ змінюється. І змінюється сильно. Усвідомлювати це — мати стратегічну перевагу. Це, звичайно, добре, що Україна усвідомлює небезпеку загострення на Донбасі і готується до нього, але… Як би це не було тією самою горезвісною підготовкою до вчорашньої війни.

2020 рік, кажете, невдалий? Я думаю, будемо згадувати його як один з останніх тихих і спокійних перед тим, як все полетіло шкереберть.

Оригінал і реквізити для підтримки проєкту "Журналістика без посередників"