Українці можуть збільшити для агресора ціну наступу

Російська загроза для України на Півдні ніколи не зникала

З 2014 року нічого ж не змінилося: окупантам потрібна вода для анексованого Криму можливість сухопутних комунікацій. З того часу під загрозою не лише Херсонщина, про що дуже багато зараз говорять, але й Одеська, Миколаївська області.

За роки анексії Росія здобула і продовжує зміцнювати військовий потенціал на півострові. Зараз там представлені, за різними підрахунками, від 50 до 100 тис. особового складу ЗС РФ. Військові повітряно-космічної галузі, сил спеціальних операцій, ВДВ тощо. Є велика кількість важкого озброєння, крилаті ракети — ті ж "Іскандери". І це тривожний сигнал.

А якщо додати нестабільні зараз відносини між Євросоюзом і США, конфлікти між Індією та Китаєм, тобто зміщення акцентів з українсько-російської тематики — це дійсно дозволяє говорити про реальну загрозу російської агресії для України з півдня.

Але наразі Росія навряд чи вирішить перевести гібридну агресію у формат відкритої війни.

По-перше, це геть інші втрати у живій силі та техніці.

По-друге, якби то не було, присутність НАТО у Чорноморському регіоні таки є гарним стримувальним фактором.

Присутність НАТО у Чорноморському регіоні таки є гарним стримувальним фактором

По-третє, Україна має не найслабшу армію у світі. Звісно, будемо реалістами: відбити атаку другої по силі армії у світі ми поки що не зможемо. Так, ми розвиваємося й міцніємо, проте на це потрібен час. Найслабші позиції у нас — у повітрі та на морі. Але українці можуть збільшити для агресора ціну наступу. Росія розуміє, що втрати у живій силі, озброєнні можуть бути дуже значними. І це ще один фактор стримування, який не дає агресору перейти до відкритої війни.

До речі, навчання "Кавказ-2020", на яких Росія планує відпрацювати весь комплекс заходів з підготовки та застосування збройних сил загального призначення, — це теж демонстрація загрози для України. Тим більше, частина навчань відбудеться в окупованому Криму.

Так, південні кордони нашої країни були і залишаються найслабшими. Командування ЗСУ, розуміючи це, відпрацьовує всі можливі сценарії, проводить навчання.

І все ж таки, для того, щоб наша армія мала реальні важелі впливу на ситуацію із можливою агресією Російської Федерації (і не тільки на Півдні, є й інші загрози), треба віднайти баланс між економічними витратами та розвитком Збройних сил України. Найвагоміше, що ми можемо зараз протиставити Путіну, — це розуміння того, що ціна агресії може виявитися занадто високою для РФ.

Тарас Чмут, для Gazeta.ua

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі