Старість – це хвороба, якій можна запобігти і лікувати

Ніколи не пізно зробити своє життя здоровішим, простішим і щасливішим

Чому життя — це постійні зусилля? Проживши немало років, з яких 38 були нероздільні з медициною, я можу сказати деякі речі з цілковитою впевненістю.

Старість — це погано. Це хвороби, незручності, дискомфорт, дряхління, біль, безпорадність, залежність, часто — втрата пам'яті, розуму і достоїнства. Старість вважають невиліковною і радять приймати, як неминучість.

І хоча вчені все більше і більше стверджують, що старість — це хвороба, якій можна запобігти і лікувати, нам все ще внушають, що старість може бути красивою.

А статистика каже, що, в середньому, кожний, хто переступив 50-літній рубіж, вже має дві хронічні хвороби. У 70-річному їх аж сім. Хронічних.

Дуже часто процес старіння не болить. Не відчувається. Але росте вага. Постійно хочеться їсти. Проблеми з пам'яттю, настроєм. Болить спина. Коліна. Проблеми з травленням. Аутоімунні. Тиск. Безсоння. Страх. Страх щось змінити.

Нас вчать у школі важливим предметам. А найголовнішого — предмету здорового (фізично і ментально) довголіття ніхто не вчить.

Коли я працювала хірургом, то бачила важкі ускладнення хвороб, які починалися з "пустяків": малорухливого способу життя, зайвої ваги, абсолютного ігнорування здорового харчування, зловживання алкоголем, куріння, нервами і стресами.

Коли працюю дієтологом, бачу бажання отримати все і відразу: втратити десятки кілограмів ("мені потрібно за місяць"), які наростали роками. Якщо через місяць змін не видно — все, опускаються руки.

Нас не вчили найголовнішому — за все потрібно боротися.

І сприймати це спокійно, без трагедій, як норму.

Хочеш бути освіченим? Зусилля — і вивчиш. Хочеш знати мови? Без паніки цілеспрямовано опановуй. Хочеш бути струнким? Рухайся, не потакай своїм інстинктам наїстися пельменів, салямі, печива і залитися лимонадом.

Харчова індустрія своєю неприродньою їжею і напоями зробила нас харчовими наркоманами, а ми ще більше потрапляємо в цей зашморг. І дітей своїх туди ж.

Зняти зашморг? Так це ж зусилля.

Хороші стосунки? Це також зусилля.

Здоров'я — зусилля.

Здорове життя — зусилля.

Від нерозуміння базових речей так багато у світі проблем. Чому так багато товстих і хворих (а буде ще більше)? Бо, щоб бути здоровим, треба задовольняти хоча б базові, еволюційно сформовані потреби: харчуватися простою їжею, яку можна ідентифікувати, їсти нечасто, багато рухатися, спати, не ігноруючи світловий день, бути ближче до природи. Постійно розвиватися, не закисати. Не боятися.

А це потребує зусиль.

Бо проста морква з буряком — то не стільно, а от матча з авокадо — інша річ. Оселедець — та ну, а дорадо — то вже по-елітному. Їсти двічі-тричі на день — то зусилля. Бо простіше жувати без кінця, індустрія спонукає купувати і їсти-їсти-їсти, всі дієтологічні асоціації світу радять перекуси, бо "мозок потребує глюкози" (а мозок вже задихається від запалення і інсулінорезустентності, від чого і гормональні порушення, і всі інші).

Пострибати на скакалці, повіджиматися, попідтягуватися і просто швидко походити — то якась же фігня. Серйозні люди ходять лише в круті спортзали і фітнес-клуби в крутих штанях і фірмових кросовках.

Спати рано? А серіали? Та й просто облайкати всіх треба в інстаграмі і фейсбуці. Ще й у тік-току.

Життя ніколи не пізно зробити здоровішим. Простішим і щасливішим. Завтра випити воду і лише після того, як добре порухаєтесь, з'їсти простий сніданок. У кого зайва вага, обід можна пропустити. Навіть сніданок також. Боже, скільки ж міфів і догм у темі харчування! Повечеряти. А між тим реалізовувати свої (а не чужі) мрії.

Все це зусилля. Але життя варте найбільших зусиль. Не вірите? Поспілкуйтеся з тими, хто переніс інсульт чи інфаркт.

Оригінал