Футбол Михайличенка і Хацкевича однаковий

Ганебнішої поразки "Динамо" я не можу пригадати. Між командами просто прірва. Одні грають у футбол, а інші вигадують якусь власну гру, яка тільки в епізодах може називатися футболом. Те, що показує "Динамо", - копія, ілюзія.

Я не бачу різниці між футболом Хацкевича та Михайличенка. Команда просто "возить" м'яч у середині поля і практично не загострює ситуацію.

Я б взагалі не став акцентувати увагу на фізичних кондиціях, мовляв, на другий тайм киян не вистачило, бо була тривала карантинна пауза. Не в тому річ. Головний тренер має вчити колективним діям, комбінаторики. Цього у "Динамо" немає.

У першому таймі "Шахтар" грав у консервативному стилі, очікуючи, що запропонує "Динамо". Щойно запахло смаженим, зразу додав у грі.

Георгій Цітаїшвілі видав прекрасний пас. Пас, який характеризує його, як людину неординарну. Показав декілька індивідуальних маневрів. Але загалом, щоб він грав, потрібні партнери.

Центр захисту "Динамо" виглядав непереконливо. Але головна проблема - опорна зона команди: розриви між лініями, не було підстраховки, суперник мав дуже багато простору.

Монзуль в цілому відсудила непогано. Хоча не факт, що торкання Поповим Степаненка було настільки суттєвим, щоб вплинути на епізод. Можливо, арбітрині не вистачає твердості, щоб тлумачити кожен епізод послідовно. Але це прийде із часом.

Всеволод Кевлич, для Gazeta.ua