У школі дітям постійно розповідають про війни. Порушено баланс добра і зла

Історій має бути декілька

Кожного разу нові покоління людей, на долі яких випала війна, обурюються: навіщо ці війни?

Чому вони розв'язали війну? Невже не можна жити спокійно? Що ми їм такого зробили? Ну, що вони за ідіоти?

І щоразу знаходяться людиноненависники, які псують нашу цивілізацію.

І починаєш думати - чому ж так? Ось одна з відповідей.

Усі 11 шкільних років дитині розповідають про війни. Хто кого вбив, отруїв, завоював, анексував, підкорив, полонив, підпорядкував, забрав території і знищив людей.

І ось дитина живе в цьому інформаційно-отруйному середовищі.

І майже нічого не вчать про те, хто що винайшов, відкрив, створив, побудував, врятував і допоміг людству.

Треба запам'ятовувати біографії лиходіїв, дати життя і смерті. А про того, хто винайшов контактні лінзи, інтернет, колготи, цифровий друк, ліки - тільки побіжно.

Порушено баланс добра і зла. Зла більше.

Чи варто потім журитися, що виростаючи в атмосфері потоку знань про тотальне зло, ввібравши в себе ці тотеми і стандарти вбивчого життєустрою, діти потім поводяться так, як вчили за підручниками.

Насправді, історії повинні викладати зовсім по-іншому. І їх повинно бути декілька, причому, інших.

1. Історія відкриттів і винаходів;

2. Історія людства;

3. Історія цінностей, культури і мистецтв;

4. Історія рідного краю і своєї країни;

5. Історії життя видатних людей.

Тоді, вбираючи в себе більше творчої інформації, ніж руйнівної, є шанс, що і в дорослому житті люди будуть менш мілітаризовані і більше миролюбні.

А інакше, якщо вкладати в розум і душу тільки війни, то і кінця-краю їм не буде.

Оригінал