Наші тіла неабияк постаріли за свята. Пора стримати цей процес

Чотири поради, яких можна почати дотримуватись, все ще тримаючи ложку з олів'є

Ще кілька днів нестримних святкувань-побажань-віншувань-колядувань, і розпочнеться наступна стадія — "треба срочно худнуть", а щоб вже так і радикально, то — "буду голодувати" (додам: "голодного" ентузіазму вистачить лише до вечора, щоб ввечері компенсувати за два дні).

Але спідниця, що тріщить по швах, і застібка на брюках — це ще пів біди, їх хоч видно. Те, що всередині тіла — там справжній армагедон.

Майже три тижні застільних "радощів" і самозаспокоєння: "Так це ж раз в рік, як же без цього", — стали випробуванням для всього метаболізму, особливо тих, які перейшли і межу 40+, і верхню межу по нормальній вазі.

Постійно підвищений рівень інсуліну лише стимулював утворення і відкладення жиру всюди, де лише можна, і в результаті клітини перестали на нього нормально реагувати. Підшлункова залоза мала подвійне випробування: утворювати багато інсуліну і не гігнутися під впливом алкоголю, який випивався "за здоров'я".

І хоч ми щиро пили, щоб було здоров'я і щастя в новому році, наші тіла неабияк постаріли лише за ці свята.

Звичайно, то ще не та старість, яка в нашій уяві — неміч, погана пам'ять, погіршення зору, слуху, зморшки і все інше. Але пом'яті обличчя, втома, безсоння, більша маса тіла — це також одні з проявів.

Тому, хоч ще залишилися кілька днів свят, все ж пора стримати цей процес і не стати ще більше бабусею і дідусем всередині.

Ось чотири поради, яких можна почати дотримуватись, все ще тримаючи ложку з олів'є.

1. Рухаємося.

Це поки що єдиний засіб хоч трохи зменшити негатив всіх цих застільних вакханалій.

Рухатися треба не лише у спеціально відведені години, а весь час, коли лише є можливість: доведено, що ризик смертності від усіх причин збільшується пропорційно часу, проведеного в положенні сидячи.

Ідеально — вранці прокинутисть і потягнутись, а можна і відразу в планку; ходити лише сходами, і ходити побільше взагалі; можна метати м'яч об стіну, робити боксувальні рухи з легкими гантельками, присідати, танцювати і просто зібратися з останніми силами, здивувати тренера і прийти в спортзал. Але ідеального нічого в світі немає, тому, хоча б виберіть щось одне.

Чим більше рухаємося, тим менші шанси "врізати дуба" раніше сроку, бо кожне заняття покращує роботу серця та легенів — так званий кардіореспіраторний резерв. У кого він низький — це як привіт із потойбічного світу.

Як тільки м'язи почнуть скорочуватися, прийдуть до тями мітохондрії, які виробляють АТФ (енергію в клітинах), буде більше енергії, клітини краще будуть засвоювати глюкозу і вона менше відкладатиметься в жир.

2. Не жуємо весь час.

Сподіваюсь, ви все ж побачили префікс "не", бо він дуже важливий. Якщо треба вже доїсти ту "шубу" і все навколо неї (голубці, вареники, відбивні), то сядьте і з'їжте, а в проміжках пийте гарячо-теплу воду або зелений або чорний чай. Нечасті прийоми їжі покращать здатність клітин засвоювати глюкозу і зменшать інсулінорезистентність.

3. Щодня додаємо хрестоцвіті.

В першу чергу, капусту різних сортів і кольорів у сирому вигляді — броколі, біло- і червонокачанну, салат руколу, а також редьку. Сполуки, які там є, прискорять процес відновлення нормального самопочуття і свіжого вигляду. Достатньо чашки дрібно насічених овочів.

4. Достатньо спимо.

Тут є дві переваги — по-перше, чим раніше підемо спати, тим раніше припинимо їсти (і це ще м'яко сказано — "їсти").

По-друге, буде більше вироблятися гормону мелатоніну, який, ніби фея, зменшить руйнування клітин тіла і, особливо, мозку.

І нехай буде з нами сила, о великі джедаї, які мужньо перемагають навалу з котлет, ковбас, шинки, шуб, олів'є, голубців, наполеонів, пампухів, тушеної капусти з грибами та чорносливом і всіх інших розпрекрасних кулінарних шедеврів.

Оригінал