У Донецьку не знають історії. Там існувала одна із найбільших бандеріських підпільних організацій

У Донецькій області в часи гітлерівської окупації діяла одна із найбільших підпільних організацій українських націоналістів на теренах Східної України.

Як ОУН створювала на Донеччині Українську повстанську армію красномовно розповідається  в секретному агентурному донесенні зам. начальника 4-го відділу Управлення НКВС по Сталинської області Антішина від 20 вересня 1943 р. "В их задачи входило: доставка и распространение литературы, подготовка военных кадров, накапливание оружия, осуществление по мере надобности боевых действий вплоть до индивидуального террора, а в конечном счете – объединение всех так называемых "украинских сил" на борьбу с немцами и Советской властью. Эта борьба должна начаться после того, как будут обессилены оба борющихся противника. С этой целью в каждом селе и городе организуются группы содействия".

Членів ОУН було в області близько тисячі. Наколо себе вони об'єднали близько 10 тисяч осіб, переважно "просвітян". У Слов'янську "Просвіта" в 1942 році налічувала 400 осіб. Це чимало, як на 20–тисячне місто. У Маріуполі, за радянськими документами, було 300 ОУНівців. У Донецькому архіві збереглися  фото двох керівників донецького націоналістичного підпілля. Це Євген Стахів (жив в США) і Володимир Гладкий — останній провідник, який помер у Донецьку в 1963 році, відбувши 20 років у концтаборі. Є фото Максима Бернацького — оунівця з Єнакієвого і викладача донецького університету Софтенка. Багатьох донецьких підпільників–оунівців стратили нацисти. Влітку 1943 року гестапо розстріляло верхівку громади УАПЦ, а оунівців Мякушка, Посунька, Черника — відправило до концтабору Дахау.

Часто україноненависники використовують тезу, що Оунівці після війни були лише в схорнах у Карпатах, звідки їх виловлювали радянські війська. Але ця теза не має нічого спільного із історичними фактами.

У 1948-му було засноване товариство "Друзі українського народу", про яке не згадується  в академічних виданнях,воно випускало рукописний журнал "Клич народу" У 1956 році в місті Сніжне був організований "Союз борців за визволення України" За прикладом бандерівців хлопці збирали зброю,розповсюджували листівка, малювали великі плакати- "Геть Московську окупацію!" ,"Хай живе самостійна Україна" розвішувати їх в людних місцях.
В 1953 році було розгромлено велику підпільну організацію ОУН(б) на чолі з Василем Підгородецьким. У 1955 році було викрито в Горлівці групу Андрунніка-Сіберанця. Зазначимо, що Горлівський район в 50-х роках згідно звітів НКВД вважався самим пробандерівськи налаштованим (восени 1950 року під Горлівкою було викрито бункер ОУН з літературою та заарештовано 1 підпільника).

До речі, не зважаючи на те, що багато документів спец органи СРСР знищили чи вивезли у Москву, вдалося встановити , скажімо, на тій же  Дніпропетровщині біля 800 прізвищ членів ОУН, у Запорізькій області – сотню. На Сумщині діяли окремі боївки УПА, остання з них – у Кролевецькому районі – діяла аж до березня 1948 року

Вихідці з Донеччини воювали і в УПА на заході України.І таких прикладів десятки.  Той же Іван Кулик (псевдо Сірий), мешканець Донеччини, капітан червоної армії. Він був полонений німцями на фронті і звільнений бійцями УПА під час нападу на гітлерівських конвоїрів. З часом став  одним із найвидатніших командирів УПА, районним провідником Коломийщини (Івано- Франківська область). Загинув у 1951 році у бою зі спецгрупою МДБ на Прикарпатті