Прискореним темпом ми рухаємося назустріч бетонній стіні

Путін руйнує українські інституції свідомо і стратегічно. Коломойський – ситуативно і тактично

Наш прогноз подій в цілому виявився вірним, але ми принципово помилилися з оцінкою темпу: все відбувається набагато швидше, ніж ми думали. Залишилося розібратися, чому ж так.

Якщо є прискорення, значить, діє якась сила. Якісь сили завжди діють, але вони зазвичай врівноважують одна одну. Значить, у нашому випадку кілька сил діють в одному напрямку, порушуючи баланс. Що це за сили?

Якщо запитати пересічного, але політично обізнаного громадянина, він безпомилково назве Путіна і Коломойського. Додамо сюди ще особисті амбіції членів правлячої команди. Ось три сили, які сьогодні спрямовані в один бік і, таким чином, порушують традиційний для України баланс сил (який призводить до типово досить повільного темпу українських подій), аж тут раптом внаслідок цього порушення балансу рух став дуже швидким.

Усі ці три сили спрямовані на руйнування українських інституцій. Путін руйнує їх свідомо і стратегічно. Коломойський - ситуативно і тактично, особисті амбіції від початку були спрямовані на руйнування старої системи задля гарних чи поганих намірів.

Отже, прискореним темпом ми рухаємося назустріч бетонній стіні, і з цього погляду зрозуміло, чому громадянське суспільство закликає загальмувати як на шляху "мирних" ініціатив Путіна, так і в турборежимі "шаленого принтера".

Зрозуміло, що повільний темп змін всім набрид, але значна частина суспільства відчуває ризики прискореного руху у невідомому напрямку, підозріло схожому на дорогу до пекла.

Що треба робити? Зазвичай ключів є два: стратегія і комунікація.

У передвиборчих перегонах було обіцяно все всім та нікому нічого. Настав час по всіх ключових темах порядку денного - війна, економіка, справедливість - оголосити бажану картинку і шлях до неї

По-перше, треба пред'явити суспільству картинку майбутнього (візію). У передвиборчих перегонах було обіцяно все всім та нікому нічого. Нині настав час по всіх ключових темах порядку денного - війна, економіка, справедливість - оголосити бажану картинку і шлях до неї.

По-друге, це необхідно всім пояснити доступною мовою, у діалозі, а не монолозі. І тоді не буде місця ні тиску на малий бізнес замість тиску на олігархів, ні ідеям про обмеження ФОПів чи скасування пільг ветеранам, ні розмовам про вибори перед виведенням російських військ, ні іншим загрозам та дурницям. Правда, все буде повільніше, і це дратуватиме революціонерів всіх кольорів. Зате будемо знати місце призначення і доїдемо туди неушкодженими.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі