Збірна солянка "Слуги народу" не може не розсипатися

Пора починати боятися

Судячи з того, що я читаю в екзит-полах по мажоритарці, це називається розгром. Розгром повний і остаточний.

Мудрий український народ видав такий кредит довіри своїм слугам, що відпрацювати його буде справою життя і смерті. Причому, це не фігура мови, панове.

Я вже так багато разів писав про баланс любові й ненависті, що не хочу повторюватися. Боюся уявити крутизну піке, яким може закінчиться цей парад популярності.

У цьому місці пора починати боятися. До нападів ведмежої хвороби. До тремтіння. Бо рейтинги Порошенка в кінці терміну можуть здатися недосяжною вершиною.

З одного боку, мені приємно, що мої прогнози виявилися точними. З іншого, мені реально не по собі від думки, що буде, якщо "Слуга народу" не виправдає надій. Болючим може виявитися щеплення від популізму.

Я буду радий помилитися, але, як показує досвід, одних благих намірів недостатньо. І місце, куди вони ведуть, давно визначене.

Та збірна солянка, що проходить у Верховну Раду під суперпопулярним брендом, нестабільна по суті. Вона не може не розсипатися. І вичистити з неї доведеться більшу частину. При відсутності перевіреного кадрового резерву немає можливості побудувати ешелоновану систему управління. А резерву немає. Зовсім.

Немає ідеології. Нема нічого. Є декларовані добрі наміри і півсотні людей, які мають всі шанси стати сакральними жертвами торжества демократії.

Гаразд. Не будемо про сумне.

Насправді, я бажаю їм успіху. Але бажати і вірити - різні речі. Хочу помилитися. Вперше за багато років - хочу бути неправим. Але мій життєвий досвід, моє знання історичних процесів, підказують мені, що допомогти може тільки диво.

А див не буває.

Чекаємо остаточних результатів.

Оригінал