Живемо у часи слабкості всесильних

Сучасні демократії розраховані на дорослих, сучасні суспільства все більше повертаються у дитинство.

Дитина - істота всесильна і безсила, всесильна у бажаннях, безсила їхньому забезпеченні.

Наші предки вважали себе безсилими, тому скрізь покладалися на богів і духів, сила для них була завжди дарунком ззовні. Хоч насправді були міцними і здатними виживати в надскладних умовах.

Ми ж вважаємо себе всесильними і віримо в те, що знаємо все і вміємо все. Хоч насправді ми безнадійно слабкі, нас рятує тільки складність нескінченного людського мурашника, де кожен робить свою маленьку роботу для виживання інших.

У чомусь ми так і залишаємося дітьми: всесильними у своіх бажаннях, у своїй вірі в себе, і безсилими в їхньому забезпеченні.

Тому ми так любимо критикувати, сратися у ФБ, сміятися над іншими та тролити. Це спосіб показати самим собі, що справжня сила тільки всередині нас, а справжня слабкість тільки поза нашими межами. Це наш спосіб залишатися немовлятами попри все.

Сучасні демократії розраховані на дорослих, але сучасні громадяни все більше повертаються у дитинство. Все, що за межами нас, - царство злих духів та чаклунів, вважають вони.

Вацлав Гавел писав про силу безсилих. Ми ж живемо в часи слабкості всесильних.

Оригінал