Що у вас в кишечнику: мир чи війна?

Усе частіше ми чуємо твердження, що наш кишечник - це наш другий мозок, який має стільки ж нейронів, скільки й головний мозок.

Ці дві нервові системи весь час контактують між собою за допомогою блукаючого нерва (nervus vagus). Блукаючий нерв схожий на постійно зайняту телефонну лінію, повідомлення по якій йдуть в обох напрямках. Кишечник "розмовляє" з головним мозком, відправляючи йому повідомлення, а головний мозок, в свою чергу, йому відповідає.

Мікроби також виробляють різноманітні гормони і нейротрансмітери (біологічно активні хімічні речовини, за допомогою яких здійснюється передача електричного імпульсу між нейронами або від нейронів до м'язової тканини), які потрапляють в головний мозок через кровотік.

Так що у мікробів є засоби впливу на "господаря". Є і мотиви.

Уявіть життя у себе в кишечнику. Воно не для слабаків. Там постійно йде війна! Життя мешканців кишечника не найприємніше, суворе і коротке.

Мікроби борються за місце і за основний ресурс — їжу.

У них також різні потреби - деякі люблять цукор, інші люблять жир. Чим більше ми поставляємо цукру любителям цукру, тим більше вони хочуть: вони ведуть боротьбу за життя і готові на все, щоб це життя тривало, і по можливості було кращим. Тому, коли їх стає більше, витісняють "неугодних", якими, часто бувають корисні бактерії, ті, які захищають від запалень, ожиріння, депресії, раку, і які, навпаки, не люблять цукор, а люблять ягоди, морквяне і гарбузове пюре, каші з висівками, насіння льону, тобто різні види клітковини.

Мікроби мають можливість маніпулювати поведінкою і настроєм людини, змінюючи сигнали, які вони відправляють. Особливо це стосується тих, хто розмножився достатньо і витіснив інших.

Хвороботворні мікроби здатні змінювати смакові рецептори, продукувати токсини, від яких ми погано себе почуваємо, а також заохочувати нас хімічними нагородами, від яких ми, навпаки, відчуваємо себе добре. Вони здатні вплинути на вибір нами певних продуктів харчування і кількість їжі, що з'їдається.

Чим більше різноманітних мікроорганізмів мешкає в кишечнику, тим стрункішим і здоровішим буде господар. Якщо ця екосистема розбалансовується (такий стан називають дисбіозом), то у господаря, швидше за все, зайва вага і проблеми зі здоров'ям.

А чому? Тому що при різноманітному мікробіомі всі ці крихітні істоти хочуть бути почуті, але їх дуже часто ігнорують.

Уявіть велику групу дітей - всі кричать, всі хочуть звернути на себе увагу. Що роблять дорослі? Просто не звертають уваги.

Так і у вас в кишечнику. Проблема виникає, коли одна група мікробів починає домінувати - наприклад, любителі якоїсь шкідливої їжі. Швидко розмножуючись, вони починають кричати голосніше за інших, їхній вплив посилюється, вони продукують хімічні сигнали - і Вам хочеться продуктів, явно шкідливих для вашого організму. І бажання таке, що встояти дуже складно.

Корисна мікробіота захищає мозок, серце, імунну систему, і все, що вона просить взамін за свою нелегку працю - це природна їжа, рух, сон.

Зараз майже літо. Зелені, овочів - предостатньо. Ягід ще нема, але є заморожені.

Клітковина - це дім і їжа для братів наших мікроскопічних. Тих, які є нашими друзями. Влаштуйте їм радість - приготуйте салат, смузі з ягід, випийте напій з цикорію і баночку натурального йогурту.

Приклад сніданку:

Салат із помідора, салату, моцарели, оливкової олії.

Салат із сирого буряка, моркви, яблука, зеленого болгарського перцю, броколі, лимонного соку, оливкової олії.

Млинці із яєць, вівсяних і амарантових висівок, печені на спеціальній сковорідці під кришкою практично без олії (трошки додала в тісто).

Смузі із розморожених абрикосів, розмочених фініків, декількох шматочків лимона.

P.S. Груба клітковина (сирі овочі, особливо капуста, буряк, а також кислі ягоди) не підходять для тих, у кого є запальні захворювання шлунку і кишечника — таким людям потрібне спеціальне тимчасове протизапальне харчування.

Оригінал