Нова російська державна утопія – майбутня велика переможна війна

9 травня в Росії стало святом розпалювачів війни

В основі радянської ідеології лежала комуністична утопія, тобто історія про щасливе майбутнє, настання якого надасть сенсу і виправдає всі нинішні неподобства.

Коли віра в комунізм померла, правляча номенклатура придумала нову утопію, - історію про героїчне військове минуле, яке виправдовує сьогоднішні бруд і гидоту.

Істеричне вихваляння минулої "великої" перемоги покликане створити образ кращого майбутнього. Нова російська державна утопія - не комунізм, а майбутня велика переможна війна. Не дарма такий популярний слоган "Можемо повторити!".

Культ Перемоги заздалегідь виправдовує і наближає нову військову бійню. 9 травня в Росії стало святом розпалювачів війни.

Що ми святкуємо?

Велика Вітчизняна війна (ВВВ), тобто частина Другої світової війни, в якій брав участь СРСР - напевно найкривавіша і найтрагічніша подія 20-го століття. Для влади, яка виявила при підготовці і в ході війни недалекоглядність, безглузду жорстокість і некомпетентність, ВВВ - ганьба, а для населення країни - страшна трагедія, яка не дає ні найменшого приводу для тріумфальної ейфорії.

Усе тридцяті роки довго і напружено, під пісні, танці і паради фізкультурників, під звучання "розгромимо, знищимо ворога", СРСР готувався до війни. Втілювалося це зокрема в систематичне знищення найбільш боєздатної частини населення. 1,5 мільйона громадян найбільш "свободолюбивої" країни було знищено або посаджено тільки за 37-38-й роки. Більшість з них були військовозобов'язані чоловіки, в тому числі десятки тисяч професійних військових, включаючи вищий командний склад армії, а також безліч інженерів, керівників виробництва, конструкторів військової техніки та інших особливо необхідних під час війни людей.

Маніяк-головнокомандувач сам знищив півторамільйонне військо замість того, щоб послати його в бій з нацистами.

Причому в цій убитій "своїми" ще до війни армії були широко представлені категорії громадян, особливо мотивованих дати жорстку відсіч німцям - комуністи, представники радянської еліти, ідеалістична молодь.

Потім "хитромудрий" Сталін сам себе обдурив. Він уклав пакт з нацистами в надії, що війна між Німеччиною та іншими капіталістичними країнами гранично послабить обидві воюючі сторони, а потім СРСР, як хитрий кавказький абрек, вискочить із засідки і доб'є супротивників, що послабили один одного.

Цю наївну дурість він серйозно озвучував своєму оточенню (судячи, наприклад, зі щоденників Г. Димитрова). "Мудрий план" вождя блискуче провалився. Пакт відкрив Німеччині дорогу до війни, в результаті якої вона захопила пів-Європи і, багаторазово посилена "віроломно" вдарила по СРСР. За недалекоглядність Сталіна народи СРСР заплатили мільйонами життів.

Почалася ВВВ, як і слід було очікувати після такої "підготовки", ганебним розгромом.

Німецький наступ призвів до окупації величезних територій і багатомільйонних втрат радянської армії. Божевільні накази Сталіна, всупереч здоровому глузду, який вимагав від своїх напіврозбитих військ - "ні кроку назад", привели до утворення численних "котлів" і полону в них мільйонів радянських солдатів (тільки через рішення головкому до останнього утримувати приречений Київ потрапили в полон 665 тис. осіб).

СРСР загрожував повний розгром. Але Сталіну пощастило - Гітлер виявився ще більшим ідіотом.

По-перше, Гітлер, на думку його начштабу Гальдера та інших німецьких воєначальників, допустив найбільший стратегічний прорахунок. Він недооцінив військово-політичну важливість швидкого захоплення Москви, яку радянська влада в паніці готувала до здачі вже 16-го жовтня 1941 року. Німці пропустили цей доленосний момент, тому що були зайняті іншим. Цитую директиву Гітлера: "Найважливішим завданням до настання зими є не захоплення Москви, а захоплення Криму, промислових і вугільних районів на річці Донець і блокування шляхів підвезення росіянами нафти з Кавказу. На півночі таким завданням є оточення Ленінграда і з'єднання з фінськими військами". Гітлер, як писав у щоденнику той же Гальдер, вважав, що "захоплення Москви не має великого значення".

Біснуватий фюрер змусив німців загрузнути в боях на другорядних напрямках, зірвав бліцкриг і тим самим багато в чому наперед провалив свою агресію проти СРСР.

Але найголовніше навіть не це. Дилетант Гітлер, мабуть, начитався у дитинстві історій про давню Спарту і марив про те, щоб перетворити східних слов'ян на подобу сільськогосподарських рабів-ілотів у німців-колоністів. Це визначило ставлення німців до місцевого населення, значна частина якого спочатку зустрічала їх із розпростертими обіймами. "Здійснилося, прийшли німці", - так міркувала не тільки літератор і журналіст Лідія Осипова, але і багато інших радянських громадян, які ненавиділи сталінську голодну деспотію.

А потім люди зрозуміли, що німці ставляться до них, як до робочої худоби; зіткнулися із звірствами, приниженнями, терором.

Вражає, що навіть в такій ситуації військову службу на боці Німеччини несли більше мільйона колишніх радянських громадян. Якби німці не вели шалену, самовбивчу політику по відношенню до населення окупованих територій, на їхньому боці, швидше за все, боролася б багатомільйонна армія колабораціоністів.

Загалом, нацисти зуміли так налаштувати проти себе радянських людей, що їх почали сприймати, як найстрашнішу загрозу, як більше зло.

Війна стала по справжньому вітчизняною, радянські солдати билися на смерть і розгромили ненависних окупантів.

Паровоз Перемоги, в топку якого були кинуті безпрецедентні у світовій історії багатомільйонні жертви, незважаючи на криваві дивацтва свого криворукого машиніста-Сталіна, все-таки дійшов до фінішу. Відразу після цього, як написала з іншого приводу Зінаїда Гіппіус, жителі СРСР були "знову в старий хлів загнані батогом". Сталін, який поставив на початку ВВВ країну на грань загибелі, розчулився довготерпінню російського народу і був проголошений рятівником вітчизни. А ветеранам війни було дано зрозуміти, що у них немає ніяких особливих прав, що вони - прості гвинтики сталінської системи.

Зараз реальна історія ВВВ мало кому потрібна в Росії. Влада хвацько торгує ВВВ-опіумом для народу, а люди намагаються забути в переможній наркоейфорії про убогу сірість свого життя.

Оригінал