Лише Путін може завершити війну

Усі опитування громадської думки свідчать, що завершення війни на Донбасі є одним із ключових пріоритетів для українських виборців. Саме тому і "проєвропейські", і "проросійські" кандидати експлуатували це питання у своїй популістській риториці для випадів у бік президента Петра Порошенка.

Володимир Зеленський – один із багатьох кандидатів у президенти, які обіцяли завершити війну на Донбасі, якщо переможуть на виборах. Утім, ніхто з них так і не пояснив, як збирається це зробити, засвідчивши, що їхня риторика була звичайним антивоєнним популізмом.

Це особливо стосується Зеленського, який може перемогти в другому турі виборів. Брак його досвіду в міжнародних відносинах, поєднаний із наївним ставленням до Росії та російського президента Володимира Путіна, може мати катастрофічні наслідки для України.

Говорячи про встановлення миру на сході України, Зеленському варто взяти до уваги такі вісім чинників.

По-перше, Росія відмовляється вести будь-які переговори щодо Криму, який вона вважає "закритим питанням". Це означає, що частина суверенної території України лишатиметься під окупацією її сусіда на невизначений строк. Крім того, це означає, що Україна й Росія не зможуть укласти повноцінну мирну угоду, адже Росія лишатиметься державою-окупантом. Президент України має бути гарантом її територіальної цілісності й тому не може віддати частину її території – Крим. Оскільки Росія не планує повертати Крим Україні, західні санкції проти неї діятимуть іще довго.

Віктор Пінчук запропонував варіант мирної угоди у своїй статті для "Wall Street Journal" у грудні 2016 року. Вона передбачає згоду українського президента на повернення Україні окупованого Донбасу в обмін на визнання російського суверенітету над Кримом, тобто капітуляцію. Чи погодиться Зеленський із Пінчуком, наївно повіривши Путіну, що Крим можна обміняти на мир на Донбасі, тоді як 75% українців відкидають будь-які компроміси щодо Криму?

По-друге, Росія продовжує заявляти, що на Донбасі нема її військ і що цей конфлікт є "громадянською війною". Українці не погоджуються з цим: 72% з них переконані, що Україна воює з Росією. Якою є позиція Зеленського: чи погоджується він із Москвою, яка вважає конфлікт на Донбасі "громадянською війною", або ж із переважною більшістю українців, які називають це російською збройною агресією? В інтерв'ю Ігоря Коломойського цього тижня він пристав на позицію Москви щодо "громадянської війни" в Україні.

По-третє, російська пропаганда й дезінформація переконують, що російськомовні українці стикаються з репресіями й дискримінацією. Насправді опитування громадської думки свідчать, що тільки 2-5% українців вважають, що російськомовних українців дискримінують. Чи вважає Зеленський – також російськомовний українець – що російськомовних громадян України утискають?

По-четверте, український парламент ніколи не погодиться виконати вимоги Росії щодо закріплення "особливого статусу" для "ДНР" і "ЛНР" у межах федеративної України в Конституції. Федеративний устрій ніколи не користувався популярністю в Україні, навіть на Донбасі. Коли в парламенті відбувалося голосування за надання такого "особливого статусу" двом маріонетковим утворенням Росії, біля його стін почалися заворушення, що призвели до загибелі трьох службовців Національної гвардії. У суспільстві не підтримують надання "ДНР" і "ЛНР" "особливого статусу".

По-п'яте, нейтралітет України можливий лише після усунення курсу на членство в НАТО і ЄС із оновленої редакції Конституції. Зеленський запевнив, що продовжить підтримувати рух до НАТО і ЄС, що автоматично означатиме погані відносини з Москвою. Якби Зеленський намагався задовольнити вимоги Росії, він би ніколи не знайшов підтримки 300 народних депутатів для зміни Конституції.

В України є лише два варіанти зовнішньої політики. Коли при владі були Віктор Янукович і Партія регіонів, вони обрали позаблоковий статус, однак це не допомогло уникнути російської агресії у 2014 році. Росія проігнорувала Будапештський меморандум 1994 року й Договір про дружбу, співробітництво і партнерство з Україною, вкотре продемонструвавши, що словам Путіна й керівництва Росії не можна довіряти. Єдиною альтернативою цьому є курс на членство в НАТО.

По-шосте, країни Заходу й Україна кардинально розходяться із Росією в поглядах на те, де мають перебувати миротворці ООН. Росія прагне, аби вони розташовувалися вздовж лінії зіткнення, тоді як Україна й західні держави переконані, що вони повинні стояти на українсько-російському кордоні. Росія добре розуміє, що "ДНР" і "ЛНР" розваляться без російської підтримки, а така підтримка стане неможливою, якщо миротворці ООН контролюватимуть кордон. Де би хотів бачити миротворців Зеленський?

По-сьоме, тільки 15% українців згодні на мир за будь-яку ціну (тобто в обмін на виконання всіх вимог Росії). Ці виборці переважно голосували за нинішнього й колишнього лідерів "Опозиційного блоку" Олександра Вілкула та Юрія Бойка.

По-восьме, 75% українців вважають, що будь-яка нормалізація відносин із Росією можлива тільки після того, як Росія припинить агресію проти України, поверне Україні окуповані території, відшкодує завдані збитки та погодиться більше не втручатися у внутрішні справи України.

Чи підтримає Зеленський ці чотири вимоги?

Прагненню Порошенка швидко завершити війну, здолавши контрольованих Росією бойовиків, завадили російські артилерійські обстріли в липні та вторгнення російських регулярних військ у серпні 2014 року. З того часу будь-які розмови про швидке припинення війни є дешевим популізмом, який ігнорує той неспростовний факт, що жоден український політик не може завершити війну в односторонньому порядку.

Єдиним політиком, який може припинити війну, є російський президент Путін. Хоч українці і прагнуть завершення війни, вони не вірять, що це трапиться скоро. 72% вважають, що не буде ніяких змін протягом наступних трьох років, 52% – протягом наступних 3–5 років, і 47% – протягом наступних 5–10 років. Остання цифра більш оптимістична і свідчить, що українські виборці більш зрілі, ніж їхні політики, бо розуміють, що війна прямо пов'язана з перебуванням при владі Путіна, чий президентський строк завершується у 2024 році.

Однак українські виборці не зважають на те, що Путін буде президентом довічно. 73% українців переконані, що нормалізація відносин із Росією неможлива, поки Путін лишається російським президентом, і тому будь-які спроби Зеленського домовитися з ним матимуть серйозні наслідки для внутрішньої політики.

Зеленський не має жодних свіжих ідей про те, як завершити війну, бо переконаний, що антивоєнний популізм є запорукою перемоги на виборах. Єдиним реалістичним варіантом є продовження політики Порошенка. Однак жоден інший президентський кандидат не схвалює такого підходу.

Нинішній підхід Порошенка до врегулювання конфлікту на Донбасі має дві переваги.

По-перше, він дає Україні час, аби здійснити реформи, інтегруватися до Європи та зміцнити власні збройні сили й органи безпеки, досягнувши точки неповернення до часу проведення наступних виборів 2024 року.

По-друге, лише нинішня політика дозволяє продовжувати санкції Заходу проти Росії.

Українцям слід усвідомити, чим насправді є антивоєнний популізм: брехнею й дешевою риторикою. Лише Путін – а не Зеленський – може завершити війну.

Тарас Кузьо, для Gazeta.ua