Україну може врятувати генерал. Але у виборчих бюлетенях його прізвища не буде

Влада не налаштована на рішучу боротьбу з режимом Януковича

4 березня Європейський Союз продовжив санкції проти колишнього президента Віктора Януковича та 11 осіб з його оточення. Натомість із санкційного списку вилучили колишнього главу Адміністрації президента Андрія Клюєва. Раніше санкцій зняли з Олени Лукаш та Сергія Клюєва.

Позиція чинної влади визначається старою приказкою - ворон ворону око не вийме. Вони всі почуваються членами однієї елітної групи, яка протистоїть українській нації. Це люди, які мають доступ до ресурсів, можливості збагачення, чого немає у більшості населення. У них один спосіб життя, інтереси, цінності. Тому влада не налаштована на рішучу боротьбу з режимом Януковича. Це свої, з якими можна домовитись. Це і позиція "містера договорняка" Порошенка. Він із всіма готовий вступати в дискусію. За словами про боротьбу з колишньою владою нічого не стоїть.

Зменшення санкційного списку - це європейське відлуння безпринципної політики нашого керівництва. Всі все бачать. Нічого приховати не можна. Список буде зменшуватись, бо чинна влада не зацікавлення ліквідувати кланово-олігархічний режим. Вона сама ним є. Тому провладні люди завжди шукатимуть спільну мову. Домовлялись би і з Москвою, якби та не пішла на війну. Для влади є тільки принципи збільшення власних статків. Ніяких цінностей за межами примітивного горизонту немає - тільки мерседеси, Мальдіви, Сейшели. Це безідейні люди. Можуть вдавати з себе українських патріотів і віруючих. Але це маски, якими вони жонглюють.

Юрій Луценко великий імітатор. Все, що робив - це імітація. І зараз робить вигляд, що він генеральний прокурор. Він буде серйозно щось робити? Луценко не хоче чіпати тих, хто його призначив.

Вночі до Адміністрації президента їздять всі, починаючи з Медведчука. Цілком реально, що можуть бути домовленості і з "колишніми". Їх повно в Україні і почуваються вони доволі добре. Краще, ніж герої Майдану. Вироків колишньому режиму немає, бо не дуже і намагались.

Те, що в нас називають демократією, насправді є грою олігархів. Демократія - влада народу, але де вона у нас? Пінчук, Ахметов, Коломойський, Фірташ - народ? А їхня влада є. Це олігархія. Політикам треба було постаратись перетворити Україну в найбіднішу країну Європи. Це результати олігархату - хижаки постійно збагачуються, а країна бідніє. У багатьох державах саме військові режими виводили країни з кризи.

Петро Олексійович з олігархами боротись не хоче. Маємо обмежене коло людей, які керують країною у своїх інтересах.

За словами влади нічого не стоїть. Суспільство геть зневірилось. Нас привчили, що влада може базікати багато, але справ за цим немає. Законними методами з олігархічними виборами нічого не змінити. З дозволу олігархів приходить президент, прем'єр. Перед виборами 2014-го політики їздили до Фірташа за ярликом на велике князювання, як колись руські князі до столиці Золотої Орди. До багатьох олігархів навіть їхати не варто, вони сидять тут.

Поки будемо у цій системі, Україна нескінченно буде гнити. Ситуацію може врятувати генерал, який створить військовий режим і проведе жорсткі перетворення. Як колись Наполеон врятував Французьку революцію, яка тонула у політичній боротьби. У виборчих бюлетенях такого прізвища не буде.

Наші вибори роблять за кілька місяців. З олігархічних телеканалів і соціології розказують людям за кого голосувати. Маніпулюють свідомістю - кажуть, є ті, хто пройде та ті, хто не пройде. Але цих кандидатів визначають соціологи. 10-15% українців мають своє бачення, решта - вмикає телевізор і вірить всьому. У нас створюють випалене політичне поле - немає за кого голосувати. Позасистемних людей викидають, дискредитують, починають змови. 28 років і немає кандидатів, за яких можна голосувати. З'являється нова людина - її закидають болотом зранку до вечора. Доводиться обирати між поганим і катастрофою. І зараз такий вибір - між дуже поганим Порошенко і катастрофою Зеленським чи Тимошенко.

Ігор Лосєв, для Gazeta.ua