Важко сперечатися про СРСР із жінкою з Челябінська, що живе в Англії
Вона любить батьківщину сильно, але здалеку
Мав щастя поспілкуватися з любителями і захисниками СРСР. Їх, некрофілів, багато. Враження, що вони розмножуються брунькуванням.
Я вже втомився пояснювати, що не просто не люблю СРСР, а дуже аргументовано його не люблю. Жив за того режиму, причому, не внизу соціальної драбини, але ворогам своїм не побажаю такого життя.
Важко сперечатися про СРСР із жінкою з Челябінська, що живе в Англії, яка явно не застала за віком епоху розвиненого соціалізму. Англія, виявляється, недемократично звинувачує у замаху на Скрипалів її колишню батьківщину - ось вона, брехлива свобода слова! Відсутність демократії, засилля диктатури! А в Союзі були соціальні гарантії!
Причому, назад до Челябінська пані не хоче, вона любить батьківщину сильно, але здалеку. Клінічний випадок.
Або мій постійний опонент, якому в 1992 році було 18 років. Мені в той момент було 29. Різниця в роках невелика, але щодо досвіду проживання в тюрмі народів - прірва. Проте сперечаємося про смак бананів...
До речі, таких ось, які знають той час з розповідей дідусів, або з погляду над тарілкою з манною кашею, повно.
Яскравий приклад, що підтверджує мою правоту, знайшов сьогодні.
Дочка Сталіна в 1967 році прийшла в американське посольство в Індії і поїхала в Штати, де вийшла заміж за американця
Дочка Сталіна в 1967 році прийшла в американське посольство в Індії і поїхала в Штати, де вийшла заміж за американця. Не сподобалася їй країна, яку будував її бездарний татусь, угробивши десятки мільйонів людей. Онука Сталіна взагалі російською не говорить.
Син Хрущова в 1991 році, як тільки трапилася нагода, відразу ж звалив у Штати, які так ганив його батько. Внучка по лінії другого сина також живе в США.
Син і дочка Андропова, голови КДБ і Генсека СРСР, живуть у Штатах і в вус не дують.
Племінниця Брежнєва живе в Каліфорнії.
Дочка ідеолога пізнього комунізму Суслова з дітьми живе в капіталістичній Австралії.
Дочка Горбачова - у Сан-Франциско. Внучка - в Німеччині.
Ніхто з них не поїхав на Кубу або в Північну Корею. Навіть в Китай. Усім їм добре в капіталістичних країнах з демократією. До Росії ніхто повертатися не думає.
Дивний вибір, правда? Чи не дивний?
