Звільнення Аласанії – не тривожний сигнал, а залп зі всіх гармат

Розправа служивих проти того, хто відмовився прислужувати

Достроковий розрив контракту з очільником Суспільного телебачення багато хто називає тривожним сигналом. Але це не так. Сигналами були показове недофінансування, огидна компанія за звільнення, благомудрості експертів з Банкової і звісно ж величезна кількість занепокоєних, які кляли Аласанію. Цих критиканів не засмучувало ані намагання провідних політиків змусити Суспільне обслуговувати місцевих баронів, ані чітко артикульовані хотєлки столичних партайгеносів показувати їхні нескінченні перерізання стрічок.

Ті, хто голосував за звільнення Аласанії не могли не чути, як політики на радах та нарадах звинувачували голову НСТУ в тому, що він відмовляється пускати в ефіри ролики, зняті політичною партією, без плашки "політична реклама". Вони були присутні на зборах комітетів, коли Аласанії закидали, що регіональні канали Суспільного відмовляються по дзвінку з місцевих адміністрацій знімати сюжети про покладений за гроші депутатів-мажоритарників асфальт, чи бордюр імені місцевого барона, який якраз кудись балотується. Ну так збіглося. Буває. Вони здогадувалися, що недофінансування напряму пов'язане з намаганням якщо не взяти під контроль Суспільне, то принаймні помститися його керівництву. І ось маємо не просто таємне голосування без пояснення причин. А голосування цілком поінформованих осіб. Це і є причина.

Маємо не просто таємне голосування без пояснення причин. А голосування цілком поінформованих осіб

Те що сталося - це вже не сигнал. Це залп зі всіх гармат. А тепер хочеться побачити імена цих бронебійних орудій. Та почути номінальну причину. Але і без цього складається враження, що все це розправа служивих проти того, хто відмовився прислужувати.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі