Негатив, що плекався у Польщі останніми роками, не міг не вилізти назовні

Ми маємо реального ворога, а поляки накликають на свою голову вигаданих

Смерть мера Ґданська – це і фільм "Волинь" Войцеха Смажовського, і закон про геноцид з танцями в таблоїдах і хвилею українофобії, і обструкція Ольги Токарчук з погрозами її життю, і страх перед біженцями, і ненависть до ЄС. І ще багато всякої негативної всячини, що планомірно плекалась у Польщі останніми роками солодкою трійцею влада-медія-ультраправа вулиця.

Усе це не могло не вилізти назовні в такій формі, бо вилазило вже неодноразово в інших. Просто замах на мера Ґданська – це спектакулярно й виклично. Це те, що нарешті "примушує замислитися". Хоча де раніше була голова, нікому тепер невтямки.

На втіху польським друзям можна лише сказати, що всередині нашого суспільства ситуація ненабагато краща. І єдине, що нас нині відрізняє від них – це те, що ми не маємо полонофобії і антипольських настроїв. І не тому, що ми ліпші за них. А тому, що ми маємо реального ворога, а вони накликають на свою голову ворогів вигаданих.

Оригінал