У світі цій темі присвячують більшість соцреклами

Те, що боротьба з тютюнопалінням актуальна для України – сумнівів не викликає. Досі щороку 85 тисяч українців помирають від хвороб, спричинених курінням, за інформацією МОЗ України.

Втім, з 2010 року поширеність куріння в Україні зменшилась на 20%. Серйозні заборонні акти спрямовані проти популяризації шкідливої звички – реклама тютюнопаління у нас заборонена з 2012 року. На пачках виробники змушені розміщувати зображення, що наочно показують шкоду від куріння. Активісти, проте, кажуть, що треба йти далі, щоб встигнути за Європою: заборонити викладати цигарки у вітринах, збільшити загрозливі картинки. А також – просвіщати людей про небезпеку тютюну за допомогою соцреклами.

Україна ще 2006 року підписала рамкову конвенцію ВООЗ із боротьби з тютюном.

"Стаття 12 цієї конвенції спонукає державу взяти зобов'язання і впроваджувати інформаційні і виховні кампанії. Попри це, в Україні немає державної стратегії антитютюнової кампанії. Через це ми, як громадська організація, стикалися з проблемою розміщення матеріалів про шкоду тютюну. Доводилося розміщувати їх за допомогою партнерів, і це носило фрагментарний характер", — таку одну з причин недостатньої присутності спрямованої на популяризацію здорового способу життя соцреклами назвав Андрій Скіпальський, голова правління ГО "Життя", на круглому столі "Дослідження стану соціальної реклами. Майбутнє соціальної реклами в Україні".

В Україні лише 7% соціальної реклами на телебаченні присвячено громадському здоров'ю — порахували фахівці Інституту масової інформації, вимірявши частоту виходів відповідних роликів.

Варто зазначити, що в світі цій темі присвячують більшість соцреклами. Ірина Морозова, директорка комунікаційних програм організації "Vital Strategies", поділилася на тому ж круглому столі світовим досвідом у проведенні інформкампаній, спрямованих на зменшення тютюнокуріння.

Можна виділити такі підходи до регулювання фінансування і розміщення антитютюнових кампаній:

1. Витрати несуть тютюнові кампанії:

- ліцензування (Бразилія);

- рішення суду за фактами недостовірної реклами тютюнових виробів (Австралія, Канада);

- судові позови (США);

- штрафи за порушення законів, що регулюють продаж і виробництво тютюну (Франція).

2. Цільове використання податку на тютюнові вироби:

- Фонд Антитютюнових програм інвестує в антитютюнові кампанії $1 млн (В'єтнам);

- Антитютюнові фонди також діють у Філіпінах, країнах Балтії, Таїланді.

3. Законодавчо виділений час на медіаканалах:

- медіаканали надають 90 хвилин на місяць ефіру на ТБ і радіо, зокрема 30 хв — у прайм-тайм (Туреччина);

- якщо демонструється процес куріння, то відеоматеріал повинен на початку, в середині і в кінці містити державну антитютюнову соцрекламу (Індія).

4. Довгострокові пріоритетні стратегічні програми:

- національна антитютюнова програма в Австралії за 2009-2016 роки коштує AU$135 млн.

Досвід Нью-Йорка, де щорічно проводять зрізи ситуації з курінням, свідчить, що навіть окремі кампанії також позитивно впливають на зниження рівня вживання тютюну.

"Роль таких кампаній не лише в інформуванні і створенні позитивних моделей поведінки, а й у формуванні суспільної думки, яка в свою чергу впливає на прийняття відповідних законів і, що найважливіше, подальше їх виконання. Важливо перевести діалог з площини заборонних мір, коли закони сприймають як такі, що діють проти людей, які палять, у позитивний ракурс: боротьби за підвищення рівня громадського здоров'я, законів у підтримку здоров'я людей", — акцентує Ірина Морозова.

В Україні ж досі немає загальнонаціональної інформаційної кампанії, спрямованої на популяризацію не куріння. Так всі дії активістів лишаються дискретними, їхня ефективність від цього падає. Втім, вони працюють і в цьому напрямку. За словами Андрія Скіпальського, вони з однодумцями вже напрацювали певні пропозиції стратегічного вирішення проблеми і неодмінно передадуть їх до Міністерства охорони здоров'я та Мінінформполітики.

Олена Шарговська, для Gazeta.ua