Поки українці оплакують загиблих у Кемерові, поруч відбувається більша трагедія

Фокус уваги суспільства визначає напрямок його руху

"Смерть однієї людини - трагедія. Смерть мільйонів - лише статистика". Сліпі зони людського розуму - цікава річ. У соціальних мережах і ЗМІ українці активно обговорюють пожежу в іншій країні (з якою ми до того ж воюємо), де трагічно загинули 60 людей. Драматичні репортажі з місця події, шокуючі інтерв'ю родичів загиблих - все це зробило далеку пожежу головною темою обговорень, хоча рятувати людей вже пізно.

Одночасно, щорічна загибель сотень тисяч українців від серцево-судинних захворювань, раку чи ДТП, яким можна було запобігти, мало кому цікава. Ці смерті такі масові, такі буденні, що сприймаються нашою свідомістю як щось саме-собою зрозуміле, ледь не природнє.

У статті "Смертність в Україні впродовж останніх 25 років: скількох смертей можна було уникнути" на VoxUkraine Олена Нізалова констатує: "до початку війни Україна втрачала 80 людей на годину, що означало для нас ганебне друге місце у світі за рівнем кількості смертей на тисячу осіб. Ми посідали місце між Південною Африкою та Лесото". Як зазначає авторка, смерті, яких можна уникнути завдяки медичній допомозі та державним політикам, складають приблизно третину від цієї загальної смертності. Тобто, кожну добу в Україні можна уникнути смерті майже в 10 разів більшої кількості людей, ніж загинули в Кемерові!

У 2014 році в Україні померли 632 тисячі осіб. Якщо смерті третини з них можна було не допустити, отримуємо приблизно 210 тисяч жертв. Уявіть собі, якщо б в наслідок якоїсь страшної катастрофи ціле місто, розміром з Луцьк або Тернопіль, було стерто з лиця землі. Без сумнівів, це стало б подією світового масштабу, найбільш відомою трагедією післявоєнної історії. Але 210 тисяч загиблих, які розпорошені у просторі і часі протягом одного року? Не більш ніж статистика, про яку згадають у річному звіті, та, може, напишуть замітку у кількох ЗМІ. Хоча, здавалося б, саме до цього мала бути прикута увага кожного громадянина - до, в буквальному сенсі цього слова, питання життя і смерті!

Я не намагаюся обесцінити конкретну трагедію. Я лише хочу звернути вашу увагу, що одночасно з малою трагедією в далекому місті, до якої прикута увага медіа, поблизу від нас кожен рік відбувається велика, але невидима, трагедія. І, на відміну від Кемерово, ще не пізно зробити зусилля, щоб врятувати життя людей.

Фокус уваги суспільства визначає напрямок його руху. До того ж, справа не тільки в підтримці правильних державних політик. Стати для інших прикладом здорового способу життя, пристібатися в авто, серйозно ставитися до депресії знайомих і допомогти їм отримати адекватну психологічну допомогу - свій вклад може зробити кожен. Звичайно, якщо залишиться час і сили по завершенню сварок чи демонстративних співчуттів після чергової медійної трагедії.

Оригинал