Закон проти історії
Польські концтабори і колаборанти існували
Василь - член Організації українських націоналістів, до Другої світової - в'язень польського концтабору "Береза Картузька". В роки війни - в'язень німецького концтабору Авшвіц, куди потрапив за антинацистську діяльність ОУН.
Замордований в таборі поляками, помічниками нацистів, Станіславом Подкульським та Юзефом Кралем.
Через кілька днів у тому ж таборі польські колаборанти вбили його брата - Олексу.
Війну пережив тільки третій брат, якого нацисти утримували в іншому концтаборі.
Бандерівський рух кинув виклик нацистам і комуністам. Але в польському законі все інакше: боротьба українських націоналістів - то злочин, поміщений поруч із нацистським і комуністичним
Згідно з новим польським законом нічого цього не могло бути - тому що українські націоналісти були нацистським колаборантами, причетними до їх злочинів, польських концтаборів ніколи не існувало, а поляки не співпрацювали з нацистами.
Мало не забув! Третього брата звали Степан.
Саме через нього, прізвищем, яке носили брати, нацисти та комуністи називали бандерівським рух, який кинув виклик їм обом.
Але в польському законі все зовсім інакше: боротьба українських націоналістів - то злочин, поміщений поруч із нацистським і комуністичним.
