До лютого 2018 року сформується архітектура політики США щодо путінського режиму

І справа навіть не в новому пакеті антиросійських санкцій (його приймуть у лютому), а й в розслідуванні спецслужб Сполучених Штатів щодо російського втручання в президентські вибори в 2016 році.

Парадокс, що Дональд Трамп обирався з порядком денним на перезавантаження американо-російських відносин, а сьогодні змушений стати більшим яструбом щодо Кремля, ніж сенатор Джон Маккейн. До цього його буде підштовхувати і розслідування щодо колишніх членів його адміністрації, що триває. Свідчення екс-радника з нацбезпеки Майкла Флінна стимулюватимуть Білий дім шукати нову формулу тиску на Путіна. Відволікання уваги і переведення акцентів - класичний інструмент під час внутрішньої кризи.

Відповідні сигнали вже пішли в повний зріст. Радник Трампа з нацбезпеки генерал Герберт Макмастер вже попередив, що час жорсткої розмови з Кремлем прийшов. Причина - стан справ у Сирії і втручання в європейські справи.

Нагадаю, Сирія залишалася ледь не єдиною точкою, де США і Росія продовжували спільну співпрацю у вирішенні проблеми ІДІЛ.

І це ще руки Вашингтона не дотяглися до Північної Кореї. Містично швидкий прогрес ядерної програми цього тоталітарного режиму неможливий без підтримки ззовні. І відповідь на питання, хто надав КНДР відповідну допомогу, безпосередньо вплине на подальші відносини США з Росією на найближчі роки.

Оригінал