Бетон чи асфальт. Україні потрібні дороги з терміном експлуатації 20-25 років
В Українському інституті майбутнього провели розрахунки, які показали, що бетонні дороги завдяки своїй стійкості до руйнувань і значно меншим витратам на їх утримання виходять дешевшими на 40% ніж асфальтові дороги
Уряд за підтримки парламенту оголосили бій бездоріжжю. Для цього парламент ухвалив закон яким передбачено створення державного Дорожнього фонду та визначено джерела його наповнення для розвитку автошляхів. Разом з тим в уряді зараз напрацьовується нова "Державна програма розвитку автомобільних доріг на 2018-2022 роки".
Очевидно, що фінансування на розбудову дорожньої інфраструктури тільки зростатиме. Прогнозується, що 2018 року на проведення дорожніх робіт надійде близько 40 млрд. грн, 2019 року – понад 51 млрд. грн, 2020 року – 69,8 млрд. грн. Наскільки ефективно будуть використанні ці кошти – напряму залежить розвиток економіки та ріст ВВП України.
14 листопада в комітеті Верховної Ради України з питань транспорту відбувся круглий стіл, на якому експерти з інфраструктурних питань поставили важливе питання: "Чому Україна не будує доріг з гарантійним терміном 20-25 років так як у країнах ЄС?".
Зокрема, дискусія стосувалась переваг та недоліків будівництва цементобетонних доріг в порівняні з асфальтобетонними. Чи потрібні Україні автомагістралі з цементобетонним покриттям – про це коротко з обговорення учасників круглого столу.
40% і більше доріг в країнах ЄС – з цементобетонну
Автомагістралі з цементобетонним покриттям є поширеними в країнах Європейського Союзу. Найбільше їх у Німеччині – 42%, менше у Франції та Великобританії – по10%. Але і ці відсотки суттєво зростуть, бо 60-70% нових доріг, які сьогодні проектують в країнах ЄС, саме з цементобетонну. В США частка бетонних доріг – понад 50%.
В Україні лише 1% бетонних доріг, решта – з асфальтобетонним покриттям.
Гарантійний термін експлуатації доріг: 20 чи 5 років без ремонту?
Непоодинокі випадки, коли щойно збудовані чи відремонтовані асфальтобетонні автошляхи через рік починають руйнуватись та покриваються "коліями" під тиском великогабаритного транспорту. В Україні практично немає асфальтових доріг, які б протримались свій максимальний гарантійний термін експлуатації . Щонайбільше п'ять років – і ми починаємо по-новому латати-ремонтувати.
При проектуванні доріг повинні враховуватись фактори, які "вкорочують віку" нашим дорогам – це інтенсивність руху, навантаження та кліматичні умови. Якщо це регіон з підвищеною температурою, то ми розуміємо, що асфальтована дорога нагрівається швидше (асфальтобетон акумулює до 96% сонячної енергії). А якщо по цій дорозі ще й інтенсивний рух великогабаритного транспорту та ще й перенавантаженого (як це є в Україні) – то для такої асфальтової дороги це руйнуючий вплив в четвертій степені. От і виходить, що замість десяти років експлуатації такої дороги ми починаємо її ремонтувати вже через рік. І лише один ваговий контроль вантажного транспорту не здатен виправити цю ситуацію.
Зрозуміло, що для доріг в регіонах з підвищеною температурою та великими навантаженнями повинні обирати покриття підвищеної міцності.
Тому і постало питання: чому Україні не поширити практику будівництва цементобетонних доріг як альтернативу асфальтобетонним дорогам? Адже це економічно вигідніше і такі дороги мінімум 20 років не потребуватимуть ремонту. Чомусь же злітно-посадкові смуги в аеропортах – це цементобетонне покриття, а не асфальт. Чому? Відповідь у порівнянні:
Що дешевше: бетонні чи асфальтові дороги
В Українському інституті майбутнього провели розрахунки, які показали, що бетонні дороги завдяки своїй стійкості до руйнувань і значно меншим витратам на їх утримання виходять дешевшими на 40% ніж асфальтові дороги.
Асфальтові дороги вже на 5 році експлуатації (залежно від категорії – завантаженості) потребують поточного ремонту, на 10 році – капітального ремонту. Тоді як перший ремонт цементних доріг потрібен не швидше як після 20 років експлуатації, а то й більше.
На сьогодні за результатами аналізу договорів по виконанню дорожніх робіт за 2017 рік – середній гарантійний термін асфальтобетонних доріг склав 5 років. При такому наповненні бюджету Дорожнього фонду і такому малому терміні експлуатації доріг – ми ніколи не матимемо повністю відремонтованих доріг. Це буде безперервний ремонт і резерву для будівництва нових доріг не буде. Тому, або Україна дуже багата держава, щоб так бездумно розкидатись грошима, або потрібно збільшувати гарантійний термін експлуатації наших доріг.
Щодо впливу на макроекономічні показники. Цікаво, що 56% вартості матеріалів на будівництво асфальтобетонних доріг – складає бітум, який імпортується в Україну. Якщо, до прикладу, порахувати загальний обсяг бюджету Дорожнього фонду в розмірі 69,8 млрд. грн, то 17,4 млрд грн витрачатимуться на імпортований бітум і працюватимуть на економіку інших держав.
Своєю чергою, для будівництва цементобетонних доріг використовується вітчизняна сировина. Від цього цементобетонні дороги не лише дешевші, але й "патріотичніші" - завдяки використанню власної сировини, збільшенню кількості робочих місць, меншим витрата на утримання і як результат маємо позитивний вплив на макроекономіку.
За підрахунками того ж Українського інститут майбутнього:
Безпека та комфорт на цементобетонних дорогах
Цементобетонні дороги світліші за асфальтові і краще відбивають світло вночі. Це дає додаткову безпеку і відповідно - менше аварій.
Цементобетонні дороги мають краще щеплення з автомобільними шинами і тормозний шлях коротший, ніж на асфальтобетонному покритті.
Єдиним умовним "мінусом" цементобетонних доріг є тривалий час облаштування покриття. Якщо по асфальтних дорогах можна відразу їхати після перекриття, то цементобетонне покриття має певний час вистоятись. Але якщо врахувати, що такі дороги слугуватимуть по 20-25 років без ремонтів – це швидше технологічні особливості ніж недоліки.
Окрім того рівень шуму на цементобетонних може бути трохи вищим. Хоча цей недолік вже теж забирають за допомогою нанесення спеціального "візерунку" під час будівництва бетонки.
Окрім того, завдяки застосуванню нових технологій вже давно будують бетонки без специфічних, як раніше, деформаційних швів на поверхні та менш шумні. Більше того, є технології укладання цементобетонного покриття поверх зруйнованих асфальтобетонних доріг і такі дороги служитимуть ще 20 років.
І як підсумок круглого столу. Українці повинні їздити на кращих і довговічніших дорогах. Як альтернатива асфальтовим в Україні повинні будуватись бетонні дороги. В перше чергу йдеться про дороги з підвищеною інтенсивністю та навантаженнями: військового призначення, під'їзди до аеропортів та морських портів, ТЕЦ, логістичних центрів, елеваторів, об'їзні дороги великих населених пунктів, дороги до окремих промислових підприємств деревообробної галузі, маршрути руху контейнерів та зерновозів тощо. Під час розробки проектної документації для таких доріг проектант повинен обов'язкового проводити техніко-економічне порівняння жорстких і нежорстких конструкцій і якщо це дорога з підвищеною інтенсивністю та навантаженнями - забезпечити підвищену міцність конструкцій.
На сьогодні немає ні технологічних проблем, ні проблем з ресурсами, щоб ми почали будувати дороги підвищеної міцності з терміном експлуатації 20-25 років. Це дасть можливість ефективно використовувати кошти на будівництво доріг, а економіці України – швидше розвиватись.
Надані під час обговорення учасниками круглого столу економічні розрахунки та рекомендації, ми надішлемо до Міністерства інфраструктури України і щоб їх врахували під час напрацювання "Державної програми розвитку автомобільних доріг на 2018-2022 роки".
Окреме дякую учасникам круглого столу за дискусію та надану інформацію: директору інфраструктурних програм Українського інституту майбутнього Володимирові Шульмейстеру, голові Асоціації "Укрцемент" Павлу Качуру, директорові Департаменту стратегічного розвитку дорожнього ринку та автомобільних перевезень Мінінфраструктури Віктору Сасіну, заступнику директора з наукової роботи ДП "ДерждорНДІ" Артему Безуглому, завідувачу кафедри аеропортів НТУ, професору Ігорю Гамеляку, заступнику голови ПАТ ДАК "Автомобільні дороги України", кандидату технічних наук Олегу Островерхому та іншим.
