Не можна співпрацювати з турецьким президентом

Наскільки надійний президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган, який конфліктує з усім світом і постійно змінює друзів і ворогів? Чи будуть світові лідери вести стабільну і послідовну політику, покладаючись на Ердогана?

Багато прикладів і фактів говорять про те, що не можна вести політику і співпрацювати з Ердоганом. Ось деякі з них.

Ердоган заявляв, що зробить Туреччину членом ЄС. За європейські ідеали він отримав підтримку з усіх країн Європи. Його ідеї про припинення домінування військових і посилення демократії отримали широку підтримку. Навіть я не раз голосував за це. Однак з переходом влади в одні руки, він заявив, що не потребує ЄС. Я розчарувався в Ердогані після того, як він не дотримав своїх обіцянок, і зрозумів, що довіряти йому не можна. Він виступав за свободу слова, але водночас заарештовував журналістів. Не зупиняючись на турецьких мас-медіа, він заарештував і іноземних представників ЗМІ. В даний час у Туреччині під вартою перебувають близько 300 журналістів, близько 150 працівників пера і мікрофона, і я в тому числі, живуть у вигнанні за кордоном.

Борючись із військовими, Ердоган навіть оголосив себе "прокурором", закликав усі демократичні сили підтримати справу проти членів "Ергенекона" (таємна ультра-націоналістична проросійських організація в Туреччині, членами якої є деякі високопоставлені керівники всередині збройних сил і органів безпеки Туреччини, обвинувачена в підготовці держперевороту в Туреччині.). Однак, коли спливли факти корупції, 17 і 25 грудня 2013 року, коли розслідування у справі про корупцію за участю проурядових чиновників, стало надбанням громадськості і найбільшим в історії країни скандалом за участю уряду. Тоді Ердоган вступив у брудні союзи, змовився з "ергенеконцями" і звинуватив у зв'язках із терористами тих, хто ще недавно підтримував його в ім'я демократії.

Ердоган почав політику курдського зближення. Він заохочував курдських політиків, обнадіював курдський народ. Ердоган зробив великі кроки, включивши в політику адміністрацію Барзані. Це тривало, доки прокурдська партія не набрала більше голосів, ніж очікувалося і поставила під ризик його обрання в президенти. Тепер переважна більшість курдських політиків (включаючи голів партії, радників, депутатів, мерів) знаходяться у в'язниці. Він представляв Барзані як "кращого друга", але після референдуму про незалежність в північному Іраку, прямо говорить про відкриття війни.

Після всього сказаного варто звернути увагу на те, що весь цивілізований світ побачив, що Ердогану довіряти не можна і тому ніяка країна не хоче приймати його у себе. Ні на Сході, ні на Заході, ні в Ісламському світі в Ердогана немає союзників. Міжнародне співтовариство не бажає мати з ним справу.

Ось факти, що підтверджують мою тезу:

Коли весь світ говорив про те, що сирійський лідер Башар Асад ступив на неправильний шлях і що потрібно зупинити його, Ердоган виступив на захист Асада. Ердоган спочатку підтримував режим Асада, дав тому виграти час, але потім зробив поворот на 180 градусів і почав підбурювати до громадянської війни, постачав зброю опозиції Асада, підтримував діяльність ІГІЛ та інших терористичних угруповань, допомагав терористам отримувати лікування в Туреччині.

Коли був збитий військовий російський літак, Ердоган кинув виклик: "Ми збили, якщо буде необхідно, ще зіб'ємо". Ердоган почав огризатися на Росію і створив громадську думку про її ворожість. Наполягаючи на своїй правоті говорив про неможливість принесення вибачень, але з настанням сезону туризму, після всього скоєного він знову звернувся до Росії, відмовився від всіх пред'явлених раніше претензій і офіційно сказав "вибачте". Росіяни зрозуміли, що Ердоган ненадійний. Він сказав, що закупить ракети у Росії. Користуючись привілеями від членства в НАТО, з іншого боку він домовився про купівлю у Росії ракет С-400.

З приходом адміністрації Трампа, Ердоган, який, уявляв себе "великим захисником ісламського світу" промовчав, коли Трамп ввів заборону на видачу візи для мусульман. Після зустрічі з Трампом Ердоган сказав: "Мій любий друже, Трамп! Відносини між Туреччиною та США ще ніколи не були такими прекрасними ". Однак незабаром відбулися арешти співробітників американського посольства. США миттєво припинили видачу віз турецьким громадянам. Тоді Ердоган спробував заручитися їхньою підтримкою проти "ворожої Америки". Під час офіційного візиту в США відеозаписи зафіксували, як Ердоган віддавав вказівки побити мирних протестувальників у Вашингтоні на мітингу проти Ердогана. Тому американські суди прийняли рішення заарештувати начальника охорони Ердогана і 14 співробітників поліції.

У Ердогана немає союзників і друзів на землі. Америка, Німеччина, Франція, Росія, Іран... Всі вони зрозуміли Ердогана. Поки що ніхто відкрито не говорить про недовіру тільки тому, що він все ще користується підтримкою народу, який немов зачарований, сліпо вірить Ердогану, але світові лідери вже прекрасно знають, що Ердогану не варто довіряти.

Звичайно, одного разу його політичне життя закінчиться. За ним (як у внутрішній, так і в зовнішній політиці) залишаться тільки руїни. Десятки тисяч заарештованих, сотні тисяч звільнених громадян будуть проклинати його. Особисті амбіції, любов до багатства, грошей, отруєння владою, нарцисичний підхід не будуть забуті ні в країні, ні за її межами.

Юнус Ердогду, для Gazeta.ua