Патрульні - одні з нас

Як справи п'яних порушників обертаються проти поліцейських

Я поганий християнин. Я закон Таліона (який "око за око") часом люблю більше, ніж Нагірну проповідь.

Івано-Франківськ. Патрульні зупиняють машину. За кермом - п'яний мужик. Михайло Ільницький - колишній мент. Буянить, разом із пасажирами лізе в бійку з патрульними. Його в результаті скрутили. Чувака визнають винним у п'яному водінні і "злісному опорі". Рік без прав і 10 тис. грн штрафу. Перемога? Як би не так.

Тому що зв'язки в прокуратурі ніколи не бувають зайвими. І з'являється зустрічна справа. Мовляв, патрульні зламали дядькові мізинець. Мовляв, давайте посадимо Леоніда Гончарука, який затримував дебошира. Відсторонення від служби. У перспективі - від 3 до 7 років.

А в квітні в тому ж Івано-Франківську п'яна тітка Тетяна Михайлова на BMW збила трьох. У тому числі патрульного. Хлопець, який пройшов АТО, - в лікарні з важкими травмами (від смерті врятував броник, який він в той вечір надів). Збила і втекла з місця ДТП. Її затримали. Але суд відпустив тітку додому. А в липні її знову затримали. Знову п'яну.

А по першому її ДТП все так же - жодних зрушень. Імовірно, тому що у патрульного - Ігоря Палійчука - немає родичів в прокуратурі. Він досі на лікарняному. Служити в поліції з роздробленою ногою більше не зможе.

Маю запитання. А якого, власне, хера?

Патрульні - одні з нас. Із тих, хто не став сидіти на дупі, а пішов працювати. А абсолютна більшість прокурорських, суддівських і колишніх ментів - це каста. Їм пофіг на нас і на державу. Вони самі по собі і самі за себе. Їх єдине завдання - переварити новачків. Бо нова кров загрожує старій системі.

Єдине, чого вони бояться - резонансу. Ну так давайте влаштуємо їм резонанс.

Оригінал