Верховний Суд і справедливість

Чому так мало чуємо про призначення суддів

Зараз Вища рада правосуддя проводить співбесіди з кандидатами до Верховного Суду.

Це найважливіша подія року. Безвіз, весілля Луценка, вибори в Німеччині блякнуть перед важливістю того, кого виберуть до Верховного Суду.

Судді - найбільш закрита каста в країні. Це прокурори або міністри щось пишуть у фесбучику, намагаються сподобатися. Судді не такі. Їм нецікаво, що ми про них думаємо. Їм нема чого нам подобатися. Їх призначили на посаду довічно, і тепер до кінця життя їм буде добре.

Дуже шкода, що політичні партії, навіть найпрогресивніші, ігнорують найважливішу подію року. Немає під стінами ВРП активістів з прапорами, полум'яних трибунів, палаючих шин. Бідові народні депутати не роздають членам Вищої ради пенделів, щоб оцінювали по совісті. Тиску на ВРП немає.

Але ж від того, як судитиме Верховний Суд, залежить відчуття справедливості, якого зараз так не вистачає в суспільстві. Мені здається, влада недооцінює значення такого відчуття. За великим рахунком, стабільність - це ж не дороги, а саме відчуття справедливості у відносинах громадянин-держава. Ніхто ще не робив революції через погані дороги. А через несправедливість - хоч греблю гати. У нас, до речі, зовсім свіжий приклад.

Оригінал