Європа втомилася від Росії

Висловлювання лідера німецьких лібералів Крістіана Лінднера про необхідність пошуку шляхів поліпшення відносин з Росією і можливість винести Крим "за дужки" цього майбутнього поліпшення стали несподіванкою не тільки для українців. А насамперед - для німців. У цій країні вже звикли до лобістських зусиль соціал-демократів, багато лідерів яких і не приховують, що зв'язки з Москвою і її гроші для них набагато важливіші міжнародного права. Але від вільних демократів очікують відданості цінностям - і від того таке сильне роздратування і розчарування.

Але заяву Лінднера не варто сприймати просто як не дуже вдалий передвиборний хід політика, який намагається повернути свою партію в парламент на майбутніх виборах в бундестаг. Лідер ВДП відображає загальні настрої західних еліт, які можна охарактеризувати одним словом – втома, пише віталій Портников для "Главред".

Але це - не втому від України, про яку так полюбляють говорити в Москві. Це - втома від Росії. Вірніше - від російського політичного божевілля, яке позбавило європейців і прибутків, і відчуття безпеки.

Звичайно ж, хочеться, щоб повернулося і це відчуття, і гроші. І тоді починається пошук шляхів повернення. Але західні політики виходять з абсолютно помилкової позиції - вони впевнені, що Володимир Путін хоче того ж самого. Що йому вже набридло сваритися з цивілізованим світом, що він побоюється проблем, які неминуче виникають в російській економіці. Що йому теж потрібно, щоб ситуація повернулася до 2014 року, коли російський президент був шанованим членом клубу світових лідерів, а не вигнанцем.

При цьому західні політики розуміють, що Путін не може капітулювати - і характер не той, і "електорат" живе шовіністичними міфами, впровадженими російською пропагандою. Тому потрібно дати Путіну зберегти обличчя. Ну хоча б не дорікати йому за Крим - і тоді він з Донбасу сам піде.

Погано ж вони знають Путіна! Російський президент живе в своєму світі, де обличчя потрібно зберігати не йому, а Меркель або Трампу. І це їм, а не йому, варто подумати про капітуляцію. Майбутнє російської економіки не хвилює Путіна ще й тому, що він живе своїми, а не національними інтересами. І переконаний, що мужик все стерпить. А як не стерпить - так для заспокоєння підданих є національна гвардія, для цього він і годує своїх опричників.

Саме тому заяви Лінднера не мають ніякого значення. Так, вони можуть впливати на репутацію німецького політика, але до реальних наслідків все одно не призведуть, як і десятки подібних заяв куди більш впливових політиків - від Трампа до Штайнмайера.

І не тому, що втомлені від Росії не погодяться винести анексований Крим за дужки свого інтересу. А тому, що Путін не зробить і кроку назустріч своїм доброзичливцям.