Теракти в путінській Росії неминучі
Ніхто ніколи не знає, де потрапить під каток у цій країні
З приводу терактів у Пітері. Я можу лише повторити все те ж, що і завжди. Власне, тільки три варіанти.
1. Їхати. Ніхто ніколи не знає, де потрапить під каток в цій країні. На зупинці з п'яним попом у "Феррарі", на мітингу з кросівками, при вибуху газу, при незакрученій гайці в метро, в літаку або в пітерському метрополітені.
2. Так-так. Все те ж саме. Інших рецептів немає. Вулиця, барикади, покришки, люстрація, декомунізація, декадебізація, деоккупація, виведення військ, контрибуція, трибунал. За опитуваннями, вісім із десяти загиблих учора в Пітері підтримували анексію і окупацію інших країн. Ну, що сказати...
Вісім із десяти загиблих підтримували анексію і окупацію інших країн
3. Якщо не перше і не друге - не дивуйтеся. Теракти на вісімнадцятому році путінської Росії - не "жахлива трагедія". Жахлива трагедія, це коли трапляється щось, що ти не міг передбачити. Чи передбачав, вживав заходів, але не зміг протистояти. Як, наприклад, цунамі в Японії. Де люди розуміли небезпеку, робили все необхідне, щоб протистояти їй, але непереборна сила виявилася сильнішою.
А якщо на антивоєнні мітинги виходить 0,5 відсотка населення, а іншим 99,5 або однаково, або вони підтримують, то це не "жахлива трагедія". Це - закономірність.Теракти на вісімнадцятому році путінської Росії - це абсолютна неминуча закономірність. По-іншому бути просто не може.
