Результат енергоблокади Криму: що маємо в сухому залишку
У блокади була ще одна мета, яка теж артикулювати, нехай і не настільки часто: зробити утримання анексованого півострова більш витратним для Москви. І ось ця задача якраз частково вирішена.
Кремль обіцяє запустити другу нитку енергомосту до Криму. Укупі з рішенням Києва відновити електропостачання на півострів це виглядає як програш ідеї енергоблокади. Хоча в цій ситуації явно не варто поспішати з висновками,- пише оглядач Павло Казарін для Крим.Реалії.
Скептики говорять про те, що головна мета енергоблокади - звільнення політв'язнів - не була досягнута. Хоча, заради справедливості треба одразу сказати, що ця мета із самого спочатку була недосяжною. Подібні рішення приймаються не в Сімферополі, а в Кремлі, мешканці якого ніколи не йдуть на компроміс в ситуації прямого і публічного тиску. І якщо хтось і вірив у те, що енергоблокада може стати причиною припинення кримінальних справ, то такій людині явно варто зняти рожеві окуляри.
При цьому у блокади була ще одна мета, яка теж артикулювати, нехай і не настільки часто: зробити утримання анексованого півострова більш витратним для Москви. І ось ця задача якраз частково вирішена.
Трохи цифр. До початку блокади загальна енергопотреба Криму становила до тисячі МВт, які переважно йшли перетіканням з материкових областей України. Через два тижні після блокади власна генерація на півострові склала близько п'ятисот мегават. Ще чверть надходила по енергомосту з території Краснодарського краю. Решта 25% потреб закрив Київ поставками по ЛЕП "Каховка-Титан". Як мінімум, на цей момент картинка енергозабезпечення півострова виглядає саме так.
При цьому важливо враховувати кілька моментів. По-перше, українське постачання більш не закривають всіх потреб Криму - вони становлять лише чверть від колишніх обсягів. При цьому чинна угода закінчується наприкінці цього року, а в якості умови для його пролонгації Меджліс вимагає вказувати в новому договорі Крим як частину України. Навряд чи Кремль погодиться підписувати новий документ на таких умовах. Тому не виключено, що в січні енергетичні перетоки до Криму з Херсонської області знову припиняться.
Москва зіткнулася з необхідністю вкладати додаткові кошти в півострів, а Київ змушений визначатися зі своєю позицією щодо анексованого регіону
По-друге, власна генерація на півострові сьогодні здійснюється за рахунок генераторів. Собівартість виробництва електроенергії за їх допомогою значно вище. Так, наприклад, кримський споживач платить за електроенергію з розрахунку 1,44 рубля за кВт, у той час як собівартість генерації з урахуванням амортизації мереж може досягати 25-30 рублів за кВт. Можете помножити цю суму на необхідну кількість МВт, щоб отримати уявлення про те, в яку суму обходиться енергогенерація в Криму.
Крім того, до операційних витрат потрібно додати витрати на транспортування палива для генераторів з Краснодарського краю - з урахуванням збільшеної логістичної навантаження тут теж ризикує вийти значна цифра.
Крім того, енергоблокада змусила офіційний Київ звернути хоч якусь увагу на кримську тему. Так, наприклад, саме після початку енергоблокади Кабмін нарешті узаконив товарну блокаду, заборонивши переміщення вантажного транспорту через адмінкордон між Херсонською областю та Кримом. При цьому на повістці залишається питання про повну заборону економічних взаємин з півостровом
Судячи з останніх офіційних заяв, Москва має намір включити Крим в енергосистему Краснодарського краю, але й тут є підводні камені. І справа навіть не в тому, що в сусідньому російському регіоні немає достатньої кількості "зайвої" електроенергії (можна припустити, що Москва в подібній ситуації віддасть перевагу Криму). Справа в інфраструктурі.
Сам по собі кинутий через протоку кабель не вирішує проблем постачання півострова - для того, щоб розподілити електроенергію по всьому півострову, необхідно побудувати ЛЕП з Керчі до Сімферополя, а також підстанцію в районі Феодосії. Це все вимагає часу і витрат.
Якщо підсумувати, то одним з підсумків енергоблокади стало те, що Москва зіткнулася з необхідністю вкладати додаткові кошти в півострів, а Київ змушений визначатися зі своєю позицією щодо анексованого регіону. Тому говорити про те, що в цьому питанні поставлена крапка - зарано.
Скоріше це три крапки.
Copyright © 2015 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода
