Це ситуація, з якого МВФ ще не зіштовхувався. З одного боку є факт боргових зобов'язань України перед Росією. З другого боку, Росія — країна-агресор, яка завдала нам шалених збитків. Правила МВФ такої ситуації не передбачають.

У грудні 2013-го року Росія позичила Україні $3 млрд. Начебто за те, що тодішній президент Віктор Янукович відмовився підписувати Угоду про асоціацію із ЄС. Термін погашення кредиту спливає у грудні 2015 року. Це створює для України проблему, оскільки на сьогодні правила МВФ забороняють йому кредитувати країни, що мають прострочені борги перед іншими державами.

Час, коли Росія могла погодитись на реструктуризацію своєї позики - вже минув. Це мало відбутися не пізніше 2 листопада. Уряд України пропонував їй зробити це на умовах, які прийняли інші міжнародні кредитори. Тобто, списати 20% боргу і відкласти виплату решти суми на чотири роки. Та російський Мінфін вимагає від Києва сплатити борг повністю.

Тепер єдиний крок для них — суд. Але Росія сама себе загнала у кут. Вона схитрила, коли видавала ці гроші, навмисно не записавши видачу цього кредиту, як державного. Бо за ним, у випадку чогось, важче подавати позови і арештовувати якесь майно за кордоном.

Тому Росія навмисно оформила його, як приватний. Але в результаті потрапила у свою ж пастку. Борг оформлено через боргові цінні папери і вони в будь-який момент можуть бути продані приватній компанії. Тепер цей борг має погашатися по приватному праву. А значить, підпасти під загальну реструктуризацію наших кредитів, про які домовились Україна. Тобто, списати 20% боргу і відкласти виплату решти суми на чотири роки. Але російський Мінфін вимагає від Києва сплатити борг повністю до кінця грудня. Ніхто не зрозуміє нас, якщо ми це зробимо.

Якщо ж Росія буде позиціонувати цей борг як державний, то отримає від України зустрічний позов щодо нанесення збитків, починаючи від відібраної власності у Криму

Якщо ж Росія буде позиціонувати цей борг як державний у судах, то отримає від України зустрічний позов щодо нанесення збитків, починаючи від відібраної власності у Криму. Якщо суди визнають незаконність дій Росії — це буде довготривалою проблемою для них.

Це ситуація, з якого МВФ ще не зіштовхувався. З одного боку є факт боргових зобов'язань України перед Росією. З другого боку, Росія — країна-агресор, яка завдала нам шалених збитків. Правила МВФ такої ситуації не передбачають. Тому в цій частині вони ініціюють їх перегляд. На випадок, якщо якась інша країна опиниться в подібній ситуації, щоб знати, як реагувати.

У випадку з Україною, якщо ми надалі будемо позитивно виконувати свої зобов'язання перед МВФ — вони будуть нас кредитувати. Думаю, це питання врегулюємо.