Наша рідна - українська!
Як і кількома сторінками в історії раніше - сьогодення жорстоке для української мови. Нашу солов'їну завжди утискали. Так і сьогодні поговорюють про ''второй государственный язык''. Міф?На жаль, реалії. Та про, що може йти мова, якщо навіть ми з нашими '' братьями''ми самі губимо рідну мову.
Народ наш завжди був сильний піснею. Пісня супроводжувала українців з найдавніших часів на кожному кроці: під час польових і хатніх робіт, на свята і в нещасті . Хрестини, заручини, весілля, навіть похорони не обходилися без співу. Велика сила української пісні відома усім: вона може і розважити, і засмутити, і навіть підняти на подвиг. Однак зараз, у часи незалежності, діється з піснею щось не зовсім зрозуміле. Українські виконавці викручують та викривлюють слова як завгодно тільки, щоб в пісні звучало. Найтиповішими помарками в українських піснях є звертання. Так у пісні "Не спи моя рідна земля " гурту "Мандри" хлопці кудись поділи кличний відмінок нашої чудової мови. А ось голос у всім відомій пісні вкотре повторює :"Сину, сину, сину, ангел мій" ,напевне, не стало авторці снаги ще й на "ангеле". У цій же пісні зустрічаємо :"щедро вдячна Богу" , а може все таки, "щиро"? З уст цієї ж співачки ,Надії Шестак лунає "Мамо, пробач мені щоденний гріх, мамо, ти найдорожча за усіх", але автору слід було врахувати, що "найдорожча за усіх" – помилка, правильно ж або "дорожча за усіх", або просто "найдорожча".
Отож, нам українцям,потрібно говорити не тільки про нав'язування мови сусідами, а й про власне, своє трактування мови. Ну і співакам не слід забувати, що їх наслідують, до них прислухаються, до них рівняються. Тож мусять бути взірцем. І шукати для свої пісень не тільки авторів, а й редакторів.
