Пропоную перенести засідання Верховної Ради на територію Фейсбуку. Це значно спростить новообраним патріотам "ламати систему зсередини".

Від цього "ламання" лунає хрускіт по всьому Фейсбуку, дописи поінформованих "зсередини" депутатів збирають тисячі лайків і перепостів. І таке враження, що більшість так званих "нових" ішли в депутати саме для цього – аби свої фейсбучні пости зробити більш статусними за рахунок депутатського значка.

Вони далі пишуть так само і те саме, що вони писали до свого обрання. Про те, що важковагові політики далі роблять свої діла, що партійні зубри мають в одному місці всіх цих чесних вискочок, що ключові рішення далі приймаються кулуарно й загадково.

Те саме можна було би писати, сидячи в ложі преси, а не в депутатському кріслі. Бо правда, описана з ложі преси, є професійним і сміливим вчинком. А все те саме, написане з депутатського крісла, є проявом безпомічності і неможливості ні на що впливати. Мені здається, так звані "нові" цілу каденцію будуть спостерігти за ігрищами політичних мастадонтів і супроводжувати їх своїм фейсбучним гавканням.

Ну ось, наприклад, минулої доби Сергій Лещенко опублікував на своїй сторінці фотографію, де Микола Мартиненко мило бесідує з Лесиком Довгим. Народний депутат Лещенко підписує це фото так: "Меня бы стошнило с ним общаться". Браво-бравісімо, влучно сказано, понад тисячу лайків, майже 200 коментів! А це нічого, що народний депутат Лещенко перебуває в одній коаліції з Мартиненком і що Лесик Довгий разом із Ківаловим проголосували за коаліційний уряд Яценюка? А це нічого, що за квотним принципом на голову комітету Мартиненко погоджений із фракцією БПП, членом якої є Лещенко?

А ось – свіжа новина від Мустафи Найєма. День тому народний депутат урочисто оголосив, що відкриває у Фейсбуці новий акаунтMustafaNayyemPhotographer. Обранець буде не "ламати систему зсередини", а фотографувати її і виставляти в інтернет. Про це нардеп пише так: "Будет новый аккаунт. Там я только фотограф. Смотрите и критикуйте". Щоправда, не уточнив: критикувати треба систему чи якість фотографій.

Мій колега Дмитро Добродомов у день змови навколо парламентських комітетів розпачливо написав у своєму Фейсбуці: "Цікаве голосування по комітетах. Депутати "16 січня" таки залишилися. Під час голосування просто вийняв карточку. У фарсі не хочеться брати участь". Ну вийняв. Я міг би й не таке вийняти. І що далі? Чи з "новими", чи без них – фарс торжествує, і тому буде в нас касир Мартиненко очолювати свій бізнес-комітет по ПЕК; мовчу який Пашинський – комітет по нацбезпеці; кнопкодав і прем'єрський гаманець Іванчук – економічний комітет, спадковий чекіст Кожем'якін – правоохоронний комітет, а столичний авторитет Палатний – комітет молоді і спорту. Згадуваний мною Дмитро пояснив це так: "Це – проблемапакетного голосування. Печалька…". Дійсно, печалька. Можете розходитись.

Було б добре, якби так звані "нові" прозвітували перед фейсбучною аудиторією, що вони зробили, аби поламати квотний принцип дільожки комітетів і не допустити одіозні прізвища до посад? Обурення в інтернеті – не рахується. Вияви публічної незгоди – теж.

Зумисно нічого навіть не хочу питати: що, крім обурливих дописів у Фейсбуці, зробили новообрані журналісти, аби перешкодити створенню Міністерства імені Стеця. Поставлю питання по-іншому: що конкретно зроблять новоспечені депутати-правдолюби, якщо міністерство таки запрацює і воно буде наділене тими драконівськими повноваженнями, які дають можливість Порошенку як медіа-власнику зачистити телебізнес під себе? Це не риторичне, а цілком прагматичне питання: що тоді зроблять учорашні борці за свободу слова, які зараз числяться членами фракції БПП. Зроблять собі харакірі, обіллються бензином, прикуються наручниками до батареї? Хай відкрито скажуть. Бажано у своєму Фейсбуці.

Мотто моєї критики полягає ось у чому. Я абсолютно не поспішаю передчасно хоронити так званих "нових". Вони ще самі не зорієнтувалися, яким чином співставити свої амбіції з залізобетониими реаліями парламентського буття. Але після перших голосувань я стверджую: "старі" з'їли "нових" цілком і повністю, навіть не запиваючи.

Показове неголосування "нових" за уряд чи комітети нічого не дає і не дасть. Влада має достатньо голосів у парламенті – тому незадоволені "нові" потрібні їй як вигідна декорація демократії та внутрішньої критики. Для цього туди і брали "нових" – щоб вони випускали пар. У Фейсбуці та домовлених телеефірах. Бо дико буде виглядати, як клавіатурні герої з депутатськими значками будуть блокувати трибуну і роботу коаліції, членами якої вони є. Бо тоді вони навіть не зчуються, як їх тихцем випхають у той табір опозиції, де Бойко, Льовочкін і Добкін.

P.S. Забув сказати, що читати фейсбук-сторінку Парасюка – це те саме, що пісню слухати. Я прийшов, я не дозволю, я не буду терпіти, з нами Бог і Україна. Це не голос парламентаря, а голос із повстанської палатки десь-так о четвертій ранку, коли найбільший бодун.