Як умру, то не кляніте

Мене бідолаху,

Бо пішле мій попіл вітер

З України…. далеко

І не сипте мені солі,

Візьміть на поруки

Мою душу, що продалась

Як останняя сука

Біс поплутав, Ганька звела –

Я пручався даром,

Зґвалтувала мою волю

З хазаром Азаровим

В сім'ю свою і невольну

В СЕРЕСЕР по суті

Заманути нашу Неньку

Намагався Путін

Я хотєл в глазах сосєда

Виглядіть покручє,

Окультурити Рідненьку,

Обучіть "могучєму"

Пожалійте мого сина,

Що накрав в загашник,

В цьому винна лиш освіта,

Наш міністр – Табачник

Я в УПА готов загинуть !

Мельниківцем стану !

Якщо жінка вродить сина

Назову Степаном !

Якщо ж доля суне дулю

Й жінка вродить доцю,

Значить доця буде Юля –

Юлька буде доця!

Кину пити, їсти сало,

Визубрю відміни,

Я й в англійській буду плавать

Як в Дніпрі дельфіни

"Пліз", "худ бай", "варум" і прочьє

Я скажу Обамі,

Я в "Гвантанамо" б нє прочь,

Лиш б не на Майдані

де чомусь по мою душу

Розцвітаєт пилко

На малій вкраїнський груші

Величезна гілка

Сни дістали – знов на нарах

В поті і без сили

Ніби то мене на пару -

Пшонка з Чикатилом...

Сняться ще Карпатські гори

Над Дніпром ревучим,

Гаага над Аральським морем,

Український Сочі

Як умру, то не кляніте

Мене бідолаху,

Бо пішле мій попіл вітер

З України…. далеко

автор - в.ф. янукович

асистувала - о. штрек-гусар