Робота для зека
Вінницька міліція просить владу працевлаштовувати колишніх зеків. В обласному центрі зайнятості запевняють, їм бронюють місця на підприємствах. Додатково навчать перед працевлаштуванням. Але роботодавці все ж неохоче беруть колишніх ув'язнених.
Один мій знайомий теж неохочий до роботи. Сидить у вінницькій колонії за крадіжку майна на дачному масиві. Через рік має вийти на волю.
Каже, в сім'ї має сидіти хтось один. Заявив матері, що не збирається шукати роботу, як вийде на волю. Порадився з співкамерниками і вирішив продати земельну ділянку. Тоді заживе, як вареник в маслі.
- На свіданці прошу, щоб набирався розуму, а він "не треба мене вчити". А мав би брати приклад з батька. Той від роботи чорний ходить. Старається копійку заробити. Всьо до обійстя тягне, а синок з нього то кабель винесе, то якусь залізяку, - розповідає жінка. - Кожного тижня звонить, щоб привезла торбу.
Неподалік Вінниці два тижні тому мій односельчанин, який 20 років тому сидів за крадіжку, йшов через ліс. Ув'язнені зі Стрижавської колонії різали дерева. Теж захотіли торбу харчів.
- Але найбільше просили зеленої цибулі. То поки баба не бачила, цілий жмут їм нарвав. Їм не можна відходити, який сенс тікати, як залишається відсидіти місяць-два.
Усі ми в якійсь мірі злодії. Школяркою теж чистила батькові кишені. Він мав непримітну звичку тримати у них по жмені дрібних копійок. Брала стільки, щоб не було помітно. Досі стидно за свої липкі руки. Тепер мій син перекладає по гривні щовечора з мого гаманця у свій. Каже, піду на роботу, тоді буду мати свої гроші. Сказала, щоб вже зараз треба бронювати місце роботи, бо наших чиновників змушують думати лиш про зеків.
