Конфлікт Донбасу з Україною — світоглядний, а не соціальний

- На Донбасі відбувається те, до чого ми йшли 23 роки, - неповага центральної влади до будь-яких регіонів країни, - каже "регіонал" Борис Колесников. - Соціальний протест досяг такого високого рівня, що цим не забарилися скористатися люди, м'яко кажучи, неоднозначної репутації.

Але про яку неповагу до цього регіону можна говорити, якщо Донецька й Луганська область за роки правління команди Януковича отримували найбільші дотації з держбюджету. А вихідцями з Донбасу заповнили не тільки центральні органи влади. Єнакіївські, краматорські й макіївські прокурори, судді, міліцейські начальники призначалися в усі регіони. Тому вимога "почути Донбас" виглядає дещо комічно. Як у старому армійському анекдоті, коли старшина кричить солдату: "Молчать, я тебя спрашую!"

- Повернувся зі Сходу, - розповідає знайомий. - Це інший світ, інша реальність. Вони не хочуть ні в Європу, ні в Росію.Усі скучають за Радянським Союзом.Люди готові закопійки щодня спускатися на сотні метрів вниз під землю, бути похороненими живцем, жити у проголодь. Тут з давніх часів тусуються люмпен і кримінал, а вони люблять, щоб у них все було на халяву.

Донбас дав Україні олігархат, бандитську владу, тітушок, нечувану корупцію і "бєспрєдєл". І думав, що йому за це нічого не буде. А воно прийшло. Спочатку це була ніби весела дитяча гра із російськими триколорами, проплаченими сепаратистськими мітингами, пропутінськими гаслами, безкровним захопленням адмінбудівель, прокляттями на адресу "бандерівців", собача радість від "визволителів" з гранатометами. Та в якийсь момент вона переросла у страшну і неконтрольовану війну із безглуздими жертвами, яким не видно кінця-краю.

З боку України це війна протисовка, зла, насильства, звірства, проти "русского мира" і "старшего брата".

Та Донбас цього не розуміє. Йому добряче прочистили мізки агресивною російською пропагандою, страхом перед міфічними "правосеками", "фашистами" в Києві, які приїдуть усіх убивати, перед Заходом з геями і лесбіянками, перед Америкою, яка спить і думає, як би захопити нікому не потрібні і збиткові шахти.

Отже, насправді конфлікт Донбасу з Україною носить світоглядний, а не соціальний характер. Це прояв цивілізаційного розлому між минулим і нинішнім, між рагулізмом і патріотизмом. І хто вийде переможцем, здогадатися неважко.