Події революційного змісту завжди висувають на суспільну арену нових лідерів. Власне, без особистостей, які організовують і ведуть за собою маси, протестні події значною мірою й неможливі.

З цієї точки зору творці так званих ДНР і ЛНР, які вітчизняній і світовій спільноті намагаються представити як революційний витвір народних мас, виглядають доволі таки сумно.

Ґрунтовне дослідження персоналій, яких винесло нагору кривавою піною Донбасу, ще попереду. Проте вже сьогодні можна констатувати: збройний заколот на сході України, організований за участі спецпідрозділів Росії, не висунув на передній план історії жодної фігури, яка б викликала суспільний інтерес, не кажучи вже про повагу (поважати ж можна і ворога). Всі так звані "народні" "президенти", "прем'єр-міністри", "спікери" і просто "міністри" самопроголошених територіальних утворень нічого, крім сумнівів в їхній повноцінності, викликати не здатні. Це здебільшого невдахи, шахраї або авантюристи, які, скориставшись нагодою, прагнуть взяти у життя реванш. Або й відверті маргінали.

Погляньте хоча б на, так би мовити, найбільш розкручених у ЗМІ.

"Народний мер" Слов'янська В'ячеслав Пономарьов, який то погрожував, то тішив народ божевільними ідеями, виявився банальним наркоманом. На його численні злочини у неконтрольованому стані соратники не звертали уваги, аж поки Пономарьов жорстоко зґвалтував неповнолітню дівчинку Аліну К. До того ж "народний наркоман" не розрахував дозу й кілька днів перебував у критичному стані. Тепер його чи то відсторонено, чи й заарештовано за "нецільову розтрату міської скарбниці".

Лідер самопроголошеної "Луганської народної республіки" Валерій Болотов не так давно служив водієм і за сумісництвом охоронцем сина регіонала Олександра Єфремова. Це дозволяє говорити про те, що Болотов – лише лялька у руках керівника фракції Партії регіонів у Верховній Раді. Що ЛНР і влаштований нею в області масовий терор – справа рук головного олігарха Луганщини. А до ляльки – які можуть бути претензії? Лялька, навіть з чоловічим ім'ям і у штанях – фігура несамостійна.

І, нарешті, Павло Губарєв. Особа абсолютно неадекватна, що без особливих зусиль читається на не обтяженому інтелектом обличчі. Але справа не у його розумових здібностях. Голова ДНР був і, можливо, залишається членом "Російської Національної Єдності" (дивіться фото), ультраправої неонацистської (тобто фашистської) організації, логотипом якої є свастика.

Підрозділи РНЄ на поклик свого активіста вже прибули у Донецьку область і беруть участь у бойових діях.

Зважаючи на це, ми маємо усі підстави говорити, що на Донбасі справді йде війна з фашизмом. Україна воює з російськими фашистами.

І обіцянка Губарєва перетворити Донбас на Сталінград – це не що інше, як маніакальне прагнення вигодованця російського фашизму повторити злочинний "подвиг" німецьких фашистів – перетворити ще вчора мирні міста і селища на руїни Сталінграда.

Чимало цікавого можна знайти у біографіях й інших "нових лідерів" "нового Донбасу". Але цю брудну справу я залишу для інших.

Інші публікації автора