Сьогодні у Верховній Раді було достатньо гаряче. Основна гарячка, звичайно "поролась" довкола кадрових питань. І все ж, неможливо не відзначити й декілька нових законів, прийнятих депутатами. Один із них стосується кримінальної відповідальності за фінансування сепаратизму. Правильна справа ніби то. Зрадників за грати, так би мовити. Проте, якщо придивитись, то запитань до прийнятого закону більше, аніж відповідей за підсумками його ухвалення.

По-перше, маємо певну законодавчу тавтологію. Адже питання кримінльної відповідальності за сепаратизм є чітко прописаним в КК, а пункт щодо фінансування є лише організаційною складовою відповідного кримінального діяння, на чому теж акцентувало свою увагу Головне науково-експертне управління ВР. Проте, нашим депутатам вочевидь, як солов'ям, по ла-ла-ла-ла. Але і це не головне.

Цікаво інше. В постанові, прийнятій депутатами є примітки. Зокрема, в них зазначається, що фінансуванням дій, передбачених відповідними змінами (тобто сепаратизму) з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу, визнаються, такими, що вчинені у великому розмірі, якщо розмір фінансового або матеріального забезпечення перевищує шість тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Особливо великий розмір визначений в еквіваленті вісімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і більше. Відтак, маємо дві прості цифри. 102 000 грн - шість тисяч неоподатковуваних мінімумів, і особливо великий розмір - 306 000грн (18 тисяч неоподаткованих мінімумів). Така ціна питання кримінальної відповідальності за фінансування так званого сепаратизму. Все, що менше, на скільки зрозуміло, "бабка на двоє гадала", притягнуть чи ні.

Тим більше, що й пункт щодо обмежень звучить аж занадто завуальовано (з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю). Хтось скаже, де у нас в законах визначений термін "Певні посади, певна діяльність..". Які такі "певні посади"? Де їх перелік? Хто буде визначати – певна чи не певна та посада або діяльність? Весело спостерігати, як пишуться політично доцільні документи, а статусні комітети разом із своїми юристами, навіть, не думаючи про банальні не стиковки, підмахують їх задля загального інформаційної картинки. Ну, що ж, "життя по-новому" по добре не забутому старому.