"Следовательно, разруха не в клозетах, а в головах. 3начит,

когда эти баритоны кричат "Бей разруху!" - я смеюсь...Клянусь вам, мне смешно! Это означает,

что каждый из них должен лупить себя по затылку! И вот, когда он вылупит из себя

всякие галлюцинации и займется ... прямым своим делом, разруха

исчезнет сама собой. Двум богам нельзя служить!...Это никому не удается, доктор, и тем более людям, которые вообще, отста/ли/ от

развития европейцев лет на двести..."

М.Булгаков "Собаче серце".

Як це не дивно, але слова нашого київського класика чомусь печуть немов розплавленим залізом свідомість крізь десятиліття. Погляд із Андріївсткого узвоза, що на Подолі, 1918 року на нас, на невтішні реалії сучасного Межигір'я, або, наприклад, центра столиці, як іншого полюса. Справді, коли ми нарешті здійснимо революцію в своїх головах, а не в уряді, конституції, адміністрації президента, або будівлі КМДА?! Те, що європейці робили двісті років тому?!

Останні події говорять нам, що з революції 2004 року, як і 1991 та не кажучи вже про 1917, ми не склали ніяких висновків, підтвердили відому аксіому. Ми, вочевидь, знову наступаємо на ті самі граблі. Та цього разу вже кров людська волає до кожного: "Не залиш мою жертву марною!" і закликає до незрівняно змістовніших та суттєвіших змін!

Біда нашого суспільства спирається на трьох *китів:

1. сенсаційні усюдипроникаючі та взаємопов'язані напівзвірячі шахрайство й падіння моральності

2. реакційні потяги назад

а)до СРСР на сході та

б)до церкви на заході!

3. *Націоналізм/ом я не переймаюся надалі за замовчуванням. Тут до гадалки ходити не треба.

" Национальной науки нет, как нет национальной таблицы умножения; что же национально, то

уже не наука." А.П.Чехов. Особенно это относится к истории и политике, меньше всего к творчеству. Во втором случае всё традиционно начинается с любви к своим, но неизбежно заканчивается ненавистью к чужим.

Декілька уточнень:

Фаши́зм ( итал. fascismo от fascio " союз, пучок, связка, объединение ") — обобщённое название

крайне правых политических движений , идеологий и соответствующая им форма правления

диктаторского типа[1][2] , характерными признаками которых являются национализм[3][4] ,

культ

личности , милитаризм , тоталитаризм [5][6] .

Итак имеем:

В политике правыми (наиболее крайние формы называют ультраправыми или праворадикальными )

традиционно называются многие направления и идеологии, противоположные левым: правые

выступают за естественное неравенство и придерживаются принципов капитализма .

Иное понимание: правая идеология — идеология социального господства, выражающая интересы

господствующего социального класса или определенной властвующей группы внутри

господствующего класса.

1. Крайне правые. В США нет, в Украине частично, в РФ нет, но в ином понимании есть.

2. национализм: американцы /далее просто а/ - нет; славяне/украинцы+русские/с/ - имеется;

3. культ личности а частично, с 100%

4. милитаризм оба есть, кроме укр

5. тоталитаризм а частично , c 100%

Хунта - военная диктатура. Из свежих примеров, в Крыму.

Гомосексуализм- по большей части приобретенный признак! Ему затруднительно распространяться через ДНК в

генофонде, будучи наследственным, ведь детей то у них не бывает! Не путать с

гермафродизмом, что есть мутация в ничтожно малых статистических нормах /1 на несколько тысяч// и врожденным Г /какая-то часть от всех гомосексуалистов, которых от общего количества людей 2-5% , полагаю аналогичного гермафродизму порядка, к сожалению нигде не могу найти точной статистики

/. Поэтому вопрос

бумерангом: отчего наши дети приобретают сей признак? Не из-за нас ли любимых, с

разводами, эгоизмом, аморальностью, безответственностью при "воспитании" и т.д. Ху из ху, я

вас спрашиваю?!

Это для нас лакмусовый огрызок такой от их гульни в толерантность. Делать

им больше нечего. Но для нас это о, дико, а немцу гут. Г. распространен во всех странах мира и

временах истории.

З таким вантажем у Євросоюз так само складно пропхатися, як і у вушко голки. І це велика проблема, бо її майже не помічають з жодного боку барикад. А яке виправлення можливе без каяття?!

1. Тотальнi беззаконня й аморальність означають, що гідних людей залишилося критично мало серед усіх верств населення, а не тільки при владі, як це зараз пропагується. Припустімо, що їх в суспільстві половина. Порядні розуміють, що на них напівтаємно наживаються і їм вигідно теж "махнуть рукою", і спаплюжитись. Або їм доводиться забезпечувати свою родину - головна заповідь людини - таким чином, щоби не стикатись з іншою половиною, що досить складно. Якщо порівнювати насамперед з Данією, Швецією, Норвегією, Швейцарією, то ця межа вже давно завмерла на еволюційно стабільній пропорції 5%/95% http://rating.rbc.ru/article.shtml?2013/12/04/34074826 і чесна більшість там розуміє, що переходити її недоцільно, оскільки в незмінному стані вона(більшість) лише виграє у реальних правах, свободах, соцпакетах, офіційній високооплачуваній роботі, правосудді і т.д., і віддячує натомість сплатою високих податків. Ми ж прямуєм з рівня 1991 року 10%/90% явно не туди. Нехай тоді ми не відзначалися нинішньою спокушеністю та знанням новітньої "історії", однак міліції спричиняли значно менше клопоту і, головне, більшості було легше утримувати меншість, або, скажімо так: працюючим не- і недостатньо працюючих з різних причин. А зараз дебет ніяк не зійдеться з кредитом. Вже ніщо нам не перешкоджає поринати далі в багно брехні та лицемірства. Суд, культура, релігія, виховання, освіта, історія і совість врешті-решт, у противагу вищезгаданій головній заповіді турботи про нащадків нас давно уже не стримує де факто. Особливо, коли ставки піднімаються. Ця еволюційна заповідь гонитви за ресурсами єдина для усіх, і в цьому, так би мовити, вона нас об'єднує. Та оскільки родини в усіх різні, вона нас розділяє незрівняно сильніше, ніж "поєднує". Ми перетворилися на купку атомізованих індивідів які, на жаль, переконані, що їм заважатиме законослухняність та консолідація, а остання так і взагалі не потрібна. Тому треба згадувати милі асоціації сім'ї з ячейкою суспільства, бо ми давно вже в ньому живемо і треба рахуватися з його інтересами. Інакше наступним кроком назад буде відмова держави й від цієї, поки ще, елементарної одиниці. У такій ситуації не спрацьовують ніякі нові закони та реформи. Вони спричиняють лише нейтральні або негативні наслідки, оскільки їх виконавцями можуть бути лише законослухняні громадяни, а їх авторами, навпроти, зовсім не обов'язково... Та плюс їх "недоторканість", усім теж хочеться...

Ці "статистичні" цифри, звісно, взято з власного погляду на стелю, знать їх може лише бог, але моделі стратегій поведінки типу "чесний/злодій", "голуб/яструб" розраховувались іще півсотні років тому Мейнардом Смітом у його концепції еволюційно стабільних стратегій в теорії еволюції і мають дослідне підгрунтя. Дещо в нас закарбоване генетично http://wolf-kitses.livejournal.com/113747.html

Що може зрушити нас в напрямку правильного полюсу?! Оце питаннячко національного значення! Але ясно як день, що без законів самоорганізації, що спираються на суміжні науки та культуру, не обійтись і що обирати до влади треба того, хто в першу чергу ставить його перед собою та твердо знає на це питання відповідь, а вже політична воля - то по-друге. По-третє, нехай подумає одразу як створити кризове Міністерство народної просвіти та позитивної пропаганди високих моральних цінностей в демократичних умовах, бо знову будем у розбитого корита! Професору Преображенському з доктором Борменталем треба в черговий раз негайно засучувати рукава та знову братися до справи, але вже з відчиненими дверима! Вважаю, що, оскільки таких на горизонті ще не помітно, ЗМІ необхідно взяти на себе обов'язок створити умови для їхнього зародження та розвитку до виборів. Бо відсутність лідера, що "в темі," дорого обходиться країні. Революція масової свідомості, як не крути, також потребує свого барона Мюнхаузена, якому було б до снаги витягти за чуба себе і коня й країну з болота. Розпочинати революцію як революцію духовного просвітництва без лідера помилка, не робити її також. Вірогідність закабалення себе якомусь наступному Віктору Вікторовичу на довгий термін існувала. Яка з помилок більша невідомо. Машина часу ще не створена.

Очевидно, що з нав'язаної, або допущеної віроломної системи вершки знімають ті, що вгорі, які потрапляють туди, до речі, не з Марсу. Розділяй і "владарюй". Тому треба не перебувати в полоні ілюзій і гарно розуміти, що наведення ладу у загальному внутрішньому світі всього суспільства, підвищення середньої температури по лікарні, без якого неможливе все інше, життєво необхідне лише найширшим непривладним верствам населення країни, як єдине гарантування дотримання прав та свобод людини!!! Усвідомлення цього - "ідеалізм" того ж ступеню "примарності", що і той, який штовхав Героїв, хай навіть частково непроханих, під кулі "право"охоронців! З тими самими шансами на успіх та фізичними можливостями!

**********Проте зазначу, що механізм відстежування намірів влади, лакмусовий папірець, або компас доволі простий - як тільки змінюється офіційний курс конструктивної пропаганди на інший, хоч би й звичайний деструктивний - всі на Майдан, на просмотр картины второй!

Звичайний мається на увазі той, що нині подається, як нібито ніякий, насправді це злив культурно-наукових цінностей, що теж необхідно корумпованій владі. Нехай не вводить вас у оману деградоване мистецтво у вигляді голих жолдаків, новоi драми, гумору нижче пояса, політексгебіціонізму у чорному квадраті та таке інше. Ці контрзаходи нікого не обдурять.

Зараз ми в принциповому махлярстві всі поєднані і лигітимізуємо, помножуючи, беззаконня найрізноманітнішого масштабу та спектру, котимо вже лавину правопорушень, що розпочалась так ніби жартома. Від несплати податків і браконьєрства до вбивства браконьєра на угіддях, куплених на вкрадені податки, в т.ч. вбитого браконь'єра. І ситуація може схилятися, на жаль, в гірший бік до деякої стабільної межі, про глибину якої навіть моторошно замислюватися. Тому в цій ситуації перед народом України стоїть складне завдання - продовжувати революцію, лише заради підштовхування еволюції, і в цьому парадокс.

Та якщо ніяк не діяти, то точно нічого не зміниться, принаймні на краще. Агресія - необхідна спадкова ознака для любого біологічного виду, що еволюціонувала разом з ним мільйони років і завдяки якій ми зараз маємо людство, як таке і саме таке, як воно є. Залишилися лише ті нації, які її мали, решту перемололи жорна відбору. Для деяких видів риб, наприклад цихлід, де міжстатева різниця в зовнішніх ознаках відсутня, агресія - , виявляється, єдина риса ідентифікування самців, що вкрай необхідно для акту розмноження. Докладніше гугліть "У самцов и у самок этих рыб три главных инстинкта", та http://www.vuzlib.org/beta3/html/1/25242/25307/ Завдяки збереженим генам, що обумовлювали боротьбу зі Сталіним аж до 1954 року, та решткам тих, що просто складно "одомашнити" за еволюційно короткий строк, відбувається природний захист відповідних територій. Так само, як це роблять і майже вся решта біологічних видів, що не ведуть кочового образу життя. Бажати України без українськості, як і Чечні без чеченськості - теж не тема, примітивний царський імперіалізм, який в світі давно вже набув більш цивілізованих економічних форм.

Покладатися на те, що відреволюціонуватися, посадити замість влади опозицію достатньо і можна роз'їжджатися по домівках з лавровими вінками, то це де-жавю-путч, а не революція, і можна вже збирати речі, або зливать, як то кажуть, воду місцевим євромайданівцям.

— Четвёртый раз гоним этого кабанчика мимо Его Высочества, а Его Высочество, извините за

выражение, мажет и мажет! Прикажете прогнать пятый раз?

— Нет! Неудобно. Он его уже запомнил в лицо.

— Кто кого?

— Герцог кабанчика!"

"Тот самый Мюнхаузен" М.Захарова по сценарию Г. Горина.

Після революцій різко настають суттєві зміни, а в нашому випадку бодай повільні, головне, щоб у головах. Кров людей, немов рентгенівські промені, просвітлюватиме тепер темні звивини та спонукатиме до корисних мутацій. Чесними ставати гуртом значно легше, ніж по-одинці, але все одно процес не швидкий.

2а) Друга подвійна голова дракона: тяга назад, до СРСР, притаманна переважно дорослому сходу. Куди йти, на захід чи на схід, у геополітичному сенсі є питанням, що лежить на поверхні, і ми його вже давно вирішили, просто шлях туди в України давній, складний і перескочити не вдасться. Можу лише підкреслити, що цей реверс обумовлений національним чинником, що розвивався з Переяславської Ради і подальшу політику асиміляції та колонізації тоді Єкатерина2 документально започаткувала в таємній інструкції посадовцям просто: малоросіян обрусити, щоб забули про гетьманщину, і "не дивились, як вовки до лісу". Цього принципу дотримувались майже всі наступні владодержці над Україною.

Що ж тепер поробиш, якщо це все вже сталося?! Так, можна поміняти жінку, президента, уряд, конституцію, правлячу кліку, населення, територію, купити острів в океані і з новим населенням майнути туди. Набагато складніше змінитися самому. Але є приклади, де національності примирювалися одне з одним, наприклад в Англії з Ірландією, Шотландією, і багатьох інших країнах. У Сполучених штатах навіть раси, біла та чорна, змогли порозумітися, так що шанси в нас досить високі.

"Якобина с детства не любила меня и, нужно отдать ей должное, сумела вызвать во мне ответные

чувства. В церкви на вопрос священника, хотим ли мы стать мужем и женой, мы дружно ответили:

"Нет!" — и нас тут же обвенчали. После венчания мы уехали с супругой в свадебное путешествие: я

в Турцию, она в Швейцарию. И три года жили там в любви и согласии.

— Я протестую! Вы оскорбляете мою подзащитную!

— Правдой нельзя оскорбить, уважаемый адвокат!"

"Тот самый Мюнхаузен"

Є фундаментальні універсальні тези, навколо яких можуть об'єднуватися всі люди. По-перше, це здатність ставити глибинні, одвічні питання. Не відповіді, які нас лише розділяють.

По-друге, толерантність, об'єктивне ставлення до відповідей, що не схожі на наші відповіді, і за яку так ратує Євросоюз зі своїм лгбт-лакмусовим папірцем. "Я не згоден з жодним словом, що ви говорили, але готовий вмерти, аби ви мали таке право." Евеллін Холл.

По-третє, вже згадувана боротьба з шахрайством та духовне і економічне відродження, популяризація науки та культури, підвищення освіченості та професіоналізму, ....

І такого подібного досить багато, навколо чого б нам слід починати консолідуватись і ставати з голови на ноги, бо програють всі.

Також дозволю собі згадати ще одного імператора Росії, Петра 1, величезного реформатора, який прорубав вікно в Європу і вивів країну з дрімучості, заснував Академію наук, попривозив європейських вчителів, збудував флот, вивів Росію до Балтики... врешті-решт поголив їх, нащадки яких зараз відрікаються від цього напрямку і слухати нічого не хочуть. Цікаво, якої б вони заспівали, якби на троні замість Путіна зараз сидів Петро1?!

И— боже вас сохрани — не читайте до обеда советских газет.

Борменталь: Гм… Да ведь других нет.

Преображенский: Вот никаких и не читайте. Вы знаете, я произвел 30 наблюдений у себя в клинике. И что же вы думаете? Пациенты, не читающие газет, чувствуют себя превосходно. Те же, которых я специально заставлял читать "Правду", — теряли в весе. […] Мало этого. Пониженные коленные рефлексы, скверный аппетит, угнетенное состояние духа...

Зрозуміло, що свободи та демократії багато хто боїться. Її плутають зі вседозволеністю, що теж є плодом неконструктивної пропаганди. Також не слід зневажати те, що пасивному легше, аби за нього все вирішував диктатор, чи провидіння. Це додатково пояснює обидві політичні реакції українського суспільства. Складніше серед варіантів, що надає свобода, подумати і обрати один, об'єктивно ігнорувати інші, взяти відповідальність за наслідки обраного варіанту. І таких людей більшість, та слід завжди пам'ятати, що саме ініціативній меншості завдячують всі за історію та еволюцію людства.

Слава СРСР, зокрема, завдяки високому рівню освіченості загалу тієї країни з огляду на рівень світовий.

2б). Насамкінець, зовсім нежартівливе повернення влади церкви над суспільством, і що потенційно небезпечно, в т.ч. й серед молоді. "Религиозным лидерам хорошо известна податливость детского мышления и важность внушения доктрин в раннем возрасте. "Дайте нам ребенка в первые семь лет жизни, и мы сделаем из него человека", — хвастливо заявляли иезуиты. Точное и довольно зловещее, несмотря на банальность, замечание. Основатель более современного печально известного движения "В фокусе — семья"[118] Джеймс Добсон также разделяет это мнение: "Управляя мышлением и жизненным опытом молодых людей — тем, что они видят, слышат, над чем размышляют, во что верят, — мы определяем будущее развитие нации"...Обобщая сказанное, подчеркну (причем это относится к христианству не менее, чем к исламу): самое пагубное дело — учить детей, что вера как таковая является добродетелью. Вера именно потому ивредна, что она не требует доказательств и не терпит возражений. Внушать детям, что нерассуждающая вера — это благо, значит готовить их к превращению, с возрастом и при определенных, совсем нередких обстоятельствах, в смертоносные орудия будущих джихадов и крестовых походов." Р.Докинз "Бог как иллюзия" Воно також обумовлюється вищезгадуваною відсутністю пропаганди високих цінностей та просвіти на державному рівні. А відновлення цього - єдино правильний перший крок будь-якої нової влади. З гаслом: "Чесність, порядність, культура, освіта, обізнаність і т.д. - це домінантні ознаки в демократичному ліберальному толерантному заможному суспільстві!" Щоби це стало модним, щоб це згуртовувало нашу таку різношерсту громадськість, а не по-звірячому примітивне "радянська, чи арійська, чи віруюча, чи егоїстична, чи українська, чи славянська, чи багата, чи бідна, чи міська/сільська людина найкраща/найгірша/", що веде окрім зомбування, розділення людей та самозбагачення влади лише до трупів після рубікону, визначати який спроможне лише вищенаведене. Культура фінансується по залишковому принципу і повністю відсторонилась від ролі мораліста. Наука також не відзначається популярністю. Це цілком природній процес у суспільстві, якість вищої освіти в якому впала критично, псевдонауки процвітають і містичний архаїзм почувається прекрасно, особливо на фоні перших голів держави, що хрестяться та цілуються зі священнослужителями. Біда в тому, що це робиться в угоду виборцям, у популістичних спробах обійняти необ'ятне електоральне поле на заході країни, і, наприклад, відмінити асоціацію з ЄС, на сході. Усі політики приречені на розрив у нинішніх конфронтаційних умовах і змушені прислухатися не до фахівців з науки: політекономіки, економіки, соціології, соціобіології, етології, історії тощо, а з політтехнології, pr-менеджменту і популіст-консалтингу, головне, аби не так сквозило на троні та поблизу, а далі, хоч трава не рости. Їм просто банально не до того. Вони всі ослаблені разом з державою, і тому безсумнівно схильні до впливу олігархів, корпорацій та інших держав, що є об'єктивною реальністю на постійній основі. Впливати на цей процес можна лише підсиленням, або послабленням приймача, якщо виключати путінські методи, звісно.

Приблизно 11 січня мені поталанило в ефірі радіо "Ера фм" спитати у іменитих монахів про сумісність клерикалізму та напрямку в ЄС. Вони мене жваво почали "заспокоювати", що влада над державою повертається у православну, а не католицьку церкву, мовляв, у такому разi нiчого страшного не вiдбувається. Можливо, вони натякали, що лише Ватикан є в чому звинувачувати?! Потім пролунала ще менше зрозуміла заявочка: "У монастирях у нас вже й так давно євросоюз."??? Он Азаров, Межигір'я, місця народжень наших горе-президентів і т.п. теж в Євросоюзі, тільки нам то що до того? А може це було підтвердженням недавніх заяв попа-дисидента Андрія Кураєва про гомосексуалізм серед "святих"? Кінчилось тим, що святі отці відчутно жалкували, що ув'язли в диспут та тим самим погодились з існуванням такого незручного факту. Відобразилось це в бурчанні, що телефонують тут усякі, порушують єлейність бесіди зовсім не по темі, яка на разі про допомогу ближньому. Що тут сказать? Без коментарів. Та й на жаль з-за формату передачі, пIсля таких незрозумIлих аргументів у мене не було змоги поставити наступне запитання, що народилось: яка церква, православна чи католицька, в Росiї при партриарху Iоасафові2, на соборі 1681 року прокляла старообрядців та прирікла їх на державне карне переслідування за царицi Соф'ї? В результаті, нагадаю, стрiльцями було замордовано та спалено живцем тисячі невинних людей.

До речі, з тих часів радіопередача не виходить у прямому ефірі.

Спільноту, звісно, зрозуміти можна, вона інтуїтивно прагне до кращого рівня, духовного, чи матеріального, як нині відбувається, але горе тій державі, влада якої намагається осідлати регресивні поривання суспільства. Невже у всіх мислячих відповідно з часом та впливових на стан речей людей теж настав христоз мозку?!

Більшість нас у побуті здатна пояснювати явища цілком простими речами. В науці також є методологічний принцип бритви Оккама, заснованого, до речі монахом-францисканцем, що рекомендує пояснювати речі без залучення додаткових ускладнень. А от факт існування священників, який можна пояснити, з одного боку, простим заробітком та владою, з іншого, складними сюрреалістичними міфологією та казками, що спираються на не підтверджену історично книгу (/http://m.news.mail.ru/society/18036661/)гуманітарну цінність якої чіпати не будем/ та потусторонню, трансцендентну сутність/проблеми існування якої також не є предметом нашої теми/, з якою нібито встановлюється зв'язок і т.д. і т.п. для значної кількості наших громадян досі є "дилемою" у 21 сторіччі! Можливо, завдяки активній "діяльності" батюшок впродовж останніх років з десяти-п'ятнадцяти поліпшилась статистика розлучень, злочинності, благочинності...?! Може отці посприяли консолідації в суспільстві християн київського та московського патріархатів, не кажучи вже різних конфесій, атеїстів, мусульман ...?! Що конкретно зроблено у руслі соціального добра з нормальної точки зору, без усіляких "індивідуальних" перекручень?! Коли слуги алтаря нарешті зібралися разом для своєї спільної "справи" на одному гектарі? Задовго до початку кривавих заворушень, аби їх уникнути, чи одразу, щоб ефектно пропіаритись?! І потім спокійнісінько розбігтись, чи то пак роз'їхатись на своїх євромобілях по своїх євромонастирях займатися своїми старими, як світ, "євро""справами" і навіть і не помишляти більше про об'єднання! Дійсно, навіщо? І так з їх точки зору усе гарно. 26 лютого в ефірі радіо "Ехо Москви" голова прес-центру УПЦ МП Г.Ковальов заявив, що говорити про об'єднання православної церкви в Україні - те саме, що і про об'єднання всіх політичних партій. Знову без коментарів!

Не можу відмовити собі у використанні надзвичайно влучної мудрості народа в оцінці подібних комічних ситуацій: "Коня кують, і жаба лапу підставляє!", або ще: "Ваше тут не мелеться!" Народа, найкращі представники якого у героїчний час переймалися не метафізичною жагою свого, імманентного, а доволі безапеляційно бажали врятування всієї України й клали свої реальні життя за уявне щасливе соціальне життя для усіх українців, в т.ч. й тих, хто не просив, на цьому, а не на тому світі!

А, ну реабілітаційні центри, можливо скажете ви. Припускаю, що для хворого релігія - єдиний вихід, ймовірно. Хоча це нагадує "лікування" жертв одного виду альтернативної медицини іншим. Чим гірше, тим краще. Але запевняю, що для здорової людини /якщо вона читає лише одне/ та однак хворої громадськості - це лише один з глухих кутів! А в умовах, коли будуються церкви та супермаркети з кабаками, а виробництва доруйновуються, статистиці, як і "стану здоров'я", погіршитись не складно, і , звісно, розраховувати на щось у цьому житті більшості й справді не варто.

Додам

: якщо читає людина взагалі! Без сумніву, зараз, як і в часи середньовіччя, індульгенція рулить. Тоді читати заважала латиниця, зараз - лінивиця! Така суто природна властивість мозку - досягати результату з мінімальним його залученням внаслідок великої енергоємності.

Пропоную звільнити від податків усіх представників кожного літературного автора, що лежить на полицях, зі своїми офісами та надати доступ до ЗМІ відповідно до реальної популярності їх творів! В ім'я культурної справедливості та проти соціал-дарвінізма в рясі!

Ось вам наукове дослIдження з висновком. http://www.e-reading.me/chapter.php/1024502/70/Markov_-_Evolyuciya_cheloveka_tom_2_Obezyany_neyrony_i_dusha_2011.html

У багатьох первісних племен назва власного племені синонімічне зі словом "люди". Коли вони вбивають та з'їдають іншоплеменників, то не вважають це за вбивство та людоїдство. Тобто, коли є розділення між спільнотами, то рефлекторно знижується моральний поріг щодо дій відносно "несвого". А якже іще?! Інакше одне войовниче плем'я повбивало б решту альтруїстичних і розселилось по планеті всій. До деякої міри так може й було. Саме тому зараз ми маємо саме таке генетичне різномаїття, як є.

До речі, такими замашками "уславлені" всі соціальні тварини. Одне слово: природа-матінка, що стої

ть з мечем... Або Поліграф Поліграфович Шаріков з сачком для травлі котів... Примечательно, что с

тарик Дарвин в "Происхождении видов" написал о групповом отборе: