Бути чи не бути?
Україно! Ти знов,як в 1991 році, стоїш перед вибором: чи знову опинитися у обіймах сусіда,який бачить у тобі тільки сировинний придаток,у краю своїх володінь.
Твій Майдан Незалежності майорить стягами неба і колоса, неба і зірок вільної Європи.Їх так багато,бо більшість українців хочуть жити в державі,де не буде корупції,де кожна людина,зможе захистити себе в чесному судді,де мирні зібрання студентів не будуть розганятись кийками та сльозогінним газом.
Замість того,щоб прислухатись до сподівань свого народу,влада силоміць намагалась розігнати,жорстоко бючи протистувальників своїх же рідних,українців! Та в них нічого не вийшло сам Господь був з Україною! Дзвони Михайлівського Собору о пів на другу ночі з шостого на сьоме грудня кликали на допомогу тих,хто стояв проти пятитисячного війська "беркуту",як колись тридцять героїв Крут мужньо тримали навалу північного сусіда,вкотре народ сказав:"Нам бути"! Бо ми європейці, а не чиїсь раби.
