Вони - не лідери Майдану. Вони просто лідери ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ ОПОЗИЦІЇ
Часто зустрічаю нарікання на Яценюка, Кличка й Тягнибока. Мовляв, вони не є лідерами Майдану. Не варто нарікати. Так, вони - не лідери МАЙДАНУ. Вони просто лідери ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ ОПОЗИЦІЇ. Вони потрапили в парламент завдяки складним системам компромісів та підтримці олігархічних груп. Якби парламент - включно з опозицією - виконував свою функцію, потреби в Майдані не було б. Майдан узяв на себе ту ініціативу, яку не наважилися взяти парламентарії. Тому сьогодні колективний Майдан є ЛІДЕРОМ щодо політиків, а не навпаки.
Якихось формальних ознак, які може мати новий лідер немає. У плані віку, освіти, досвіду. У таких ситуаціях особистість достатньо швидко розвивається. Можуть проявитися приховані лідерські якості, які раніше спрямовувалися в інше русло - науку, бізнес. Думаю, що це буде когорта людей, а не хтось один. Це можуть бути ті, яких ми знаємо давно, але вони не проявляли себе саме як політики. Це може проявитися не за кілька днів, а за півроку, рік, три роки.
Наші партії побудовані за принципом лідерства так, щоб не допустити появи нових облич. Бо будь-яка нова людина - це насамперед загроза для оточення лідера. Коли ця людина піднімається ще вище, то стає загрозою вже для самого керманича. Така система й у влади, і в опозиції. Майдан дав можливість не через партійні структури прийти до політичного життя. Там немає цензу, тому шанс мають нові.
Як прості люди змінюють життя? 1990 рік. Така сама революція на Майдані, коли студенти - київські, львівські - вийшли на Майдан, і добилися того, чого не могли добитися парламентарії: відставки уряду. Звідти, до речі, і вийшли нові лідери. Досвід Україна має, про це треба пам'ятати.
Лідери майбутньої Європейської України народжуються в ці дні на Майдані.
