Про позиції сторін і майбутнй переговорний формат

Для подолання політичної кризи влада повинна запропонувати виразну і осмислену програму дій , при цьому , адекватну та інтелектуальну . Тим більше, що у опозиції сьогодні є чіткі хоч і не глобальні вимоги озвучені Арсенієм Яценюком - такий собі пропагандивний  набір, хай навіть майданної Еллочки -людожерки , але зрозумілий і підтримуваний народом:  відставка уряду й звільнення Тимошенко.

Крім таких очевидних дій , владі необхідно запропонувати якусь стратегічну платформу для компромісу. В іншому випадку - буде втрачена будь ініціатива. Особливо якщо врахувати непопулярність основних спікерів від влади і відсутність спокійного і незаангажованого експертного аналізу . Якщо влада найближчим часом не запропонує якої-небудь програми змін в країні і виходу з ситуації - ініціативу повністю перехопить опозиція.

Думаю , в першу чергу , треба приймати пакет Закон по силових відомствах „Про Поркуратуру", „ Про поліцію" , „ПРО СБУ". Треба продовжити роботу над  змінами до Конституції , створювати проєвропейську більшість в парламенті. Партії регіонів треба запропонувати програму парламентського компромісу , де б комуністи залишилися "за бортом" . В економіці потрібно терміново лібералізувати умови для малого середнього бізнесу , радикально зменшити можливості контролюючих органів зокрема . Треба хоча б на кілька років заборонити будь-який вплив адміністративних органів на діяльність малого та середнього бізнесу. У пакеті пропозицій також потрібно заявити про необхідність формування національного інформаційного простору , оскільки Україна не захищена від впливу зовнішніх суб'єктів на медіапростір країни.

Віктору Януковичу необхідно відновити переговори з євроінтеграції, потрібно чітко оголосити , коли Україна буде готова підписати Угоду про асоціацію , причому терміново . Сьогодні-завтра треба заявити , що Угоду з ЄС все одно буде підписано , наприклад , на Саміті Україна -ЄС у Відні в березні 2014 року. Паралельно , спільними зусиллями влади та опозиції , необхідно домогтися від Євросоюзу чіткого бачення нашого економічної присутності в рамках ЄС. Від Європейського союзу нам потрібне розуміння , коли буде запроваджено безвізовий режим , які оптимальні умови економічної присутності на євроринку і перспективи членства в ЄС.

Це великий комплекс проблем , але він дасть можливість фактично повністю перехопити ініціативу в опозиції . Краще ,звичайно ж, створювати умови для віддчуття кожної переговроної сторони переможцем. Якщо ж влада і далі не буде нічого конкретного пропонувати як предмета для переговорів , вона програє і питання відставки Кабміну зміниться вимогою відставки президента , дострокових виборів і повернення Конституції зразка 2004 року. Так само як і - якщо опозиція зараз не потребуватиме повернення до попереднього варіанту Основного закону , вона програє .

А тепер про потенційних учасників переговорів  - хто ж повинен сісти за круглий стіл? Парламентських партій для національного консенсусу буде замало – адже якість і вага нинішнього парламенту засвідчеена в мінімальному рівні довіри громадян до цього суспільного інституту, тому  список переговорників повинен бути хоча б наступним:

А) паламентські і позапаламентські партії котрі мають представництва мінімум в облрада та міськрадах міст більше 200 тисяч населення

Б) найчисельніші громадські організації загальнонаціонального рівня

В) найвпливовіші профспілки

Г) церковні ієрархи найбільших релігійних обєднань – інститутів що користуються найбільшою довірою громадян

Д) представники творчих спілок та Національної Академії наук

Е) представники УСПП

Ж) представники Конституційної Асамблеї

Такий розширений формат  дозволить максимально врахувати потреби різних верст громадянського суспільства  при транформації країни до вимог завтрашнього дня, самоєвропизації без зовнішнього тиску, а виклячно з внутрішніх суверенних потреб українського народу.