24. Perfer et obdura!
_________________________________________________________________________
Уряд регіоналів в Україні - інтелектуально найслабший. Єдине, з чим цей уряд успішно справляється, це - ліквідація в країні умов і джерел не тільки розширенного, але й простого виробництва. При тому, уряд Януковича-Азарова - хотів він того чи ні - успішно ліквідував паростки саморозвитку через самостійного виробника.
Наталя Околітенко, визначна українська письменниця і вчений, у своїх роздумах про українську еліту і народ висловилась у тому сенсі, що ніякі нобелівські лауреати і жодні теорії не зможуть змінити що небудь у суспільстві, якщо саме суспільство не здатне сприйняти теорію розумом і впровадити в життя.
Погляд вартий уваги, але його справедливість не абсолютна. Одначе, у відношенні уряду панів Януковича і Азарова висновок Наталі Околітенко буде цілком об'єктивним, справедливим. Пан Азаров - не День-Сяо-Пінь і не Бальцерович. Він - не Ерхард і не Ющенко. Та й склад уряду не викликає ні поваги, ні надії. Ось це і є та згусла маса, яку не пройме ні "ранкове світло" День Сяо Піна, ні бук Бальцеровича, ні вудка Олбрайт. З таким урядом може справитися критична маса народу.
Одна з причин такого стану речей нині - тривала можливість екстенсивного розвитку колишнього СРСР, необмежені землі і надра однієї шостої планети. Згадаємо тут тільки одну названу, але вагому причину
Стан речей в головах сучасних українських управлінців - з школи, з інституту (якщо вони вчились коли-небудь), з блокнотів агітпропу і того оточення, у якому ці кадри тривалий час перебували (!). При тому, такий стан речей (радше, сірої речовини в головах таких кадрів) властивий і високим управлінцям географічного сусіда України не менш, а може й більше. На початку III тисячоліття після Різдва Христового в Російської Федерації все ще хотіли б, щоб і всі сусіди виглядали на світ через їхнє "вікно у Європу" чи "в Азію", а їздили туди через їхню "шопу". Perfer et obdura! - Носи і терпи!
__________________________________________________________________________
Академік АН СРСР Д. С. Ліхачов у свій час не відносився до тієї категорії людей в СРСР, які мали "носити і терпіти". Однак, і академік не міг вирватись з заскорублих уявлень про історію і досить високу культуру мислення, організації економічного і політичного життя наших предків. До слова, тягар сформованних у минулому уявлень, гнітить розум більшости українських академіків. Його не розворушити.
Ось приклад нерозуміння академіком Д. С. Ліхачовим тексту автора "Слова о полку Ігоревім", написанного у 1187 році:
"Того старого Владимира,
нельзя было пригвоздить к горам киевским:
теперь же встали стяги Рюриковы,
а другие - Давыдовы,
но врозь у них полотнища развеваются.
Копия поют".
Переклад академіком Д. С. Ліхачовим українського старожитнього "Слова о полку Ігоревім" на російську мову.
А ось текст "Слова о полку Ігоревім" на основі публікації 1800 року:
"Того старого Володимира
Не ліпше було пристромити до гір Київських!
Його бо нині стали стяги Рюрикові,
А друзі - Давидові;
Но, плату взнаючи, їм орендарі орють,
А копія діють на Дунаї"
________________________________________
Що тут важливо знати академікам різних академій наук? Побіжно вкажемо, що "стяги" - військові підрозділи - загони. Слово "друзі" (друзяки) - теж різновид військової охорони.
Найбільшу, нездолану проблему, для академіків становить слово "ръзі", яке має, по-сучасному, значення "процент", "рост" (пор.: ростовщик, лихвар). Себто, перед виконанням польових робіт (оранка, жнива), люди вивідували від феодала свою долю на виконанну роботу, наприклад, це міг бути "десятий сніп". Ось ця доля і називалася "ръзі" ("наріз"). "Наріз" виплачувався також за оренду землі - "десята доля урожаю". Такими були економічні відносини в Україні тривалий час.
Друге слово - "нося" - утворено на основі латині "nosco" і шведського "nosa" - взнавати, відати, або довідуватися. Взнаючи плату за оренду землі, або взнаючи долю на виконаний обсяг робіт, найманний чоловік або брався за роботу, або торгувався, або відмовлявся від такого "нарізу" (долі).
Слово "хоботи" вжито від старосаксонського "hoba" - наділ (наріз) землі, який брався у нагороду за військову службу. Слово "пашуть" - приклад зросійщення слова "орють" українського автора, Ольстина Олексича, який у якості воєводи ковуїв ("ков" - інтрига, зачинателі битви, завданням яких було заманити противника у "кліщі" - "шерешири") супроводжував князя Ігоря у поході на половців.
Нарешті, академік Д. С. Ліхачов не збагнув значення виразу "копія поют на Дунаї" - "полки діють на Дунаї" (латинь "copia" - полки, грецько-латинське "ποι", або "poi" - творити). Академік Ліхачов розірвав текст навпіл. Perfer et obdura! - Носи і терпи!
Отже, підсумок. Військові січові дружини внаслідок нерозумної політики Старого Володимира перейшли на Дунай і "діють на Дунаї", а частина колишнього воїнства перейшла на осідле життя і змушена, взнаючи оплату за роботу чи оренду землі, працювати на феодала. Perfer et obdura!
_________________________________________________________________________
