Ліваки

До президентських виборів залишилося відносно небагато, а вулична війна між активістами переросла у словесну. Бити морди вже не то, а жаль. Так сталося, що останній місяць я  тільки й бачу веселі переписки у фейсбуці між правими і ліваками.

З чого це почалося? По-перше, успіх Свободи на попередніх виборах наїжачив "толерантну прогресивну молодь України", яка тільки й чекає на закордонних спонсорів, щоби пошвидше звалити звідси в гАмерику. Отже, вороги стали не примарними, а реальними, ще й легальними. І тут ліваки вибухнули гнівом, наче концептуальні бляшанки Хьорста. Як так, ці й***** нацики-фашики, блін, у парламенті, капєц, шо ж робити, треба довести до відома прогрєсівних хіпстєрів у фейсбуці, шо свобода погана, свободівці пагані, шоби ця армія бородачів з айфонами виказала своє "фе", як Стус у листі до Дзюби... Жизнь - боль...

А про реальні дії чомусь усі забули і одразу почали придиратися до ідеології. І кинута зіга перекриває усе добро, яке до цього наробили вуличні активісти, в тому числі і свободівці: закриті ригайлівки (60 мінімум, у яких продавали алкоголь неповнолітнім), ліквідовані незаконні забудови, зловлені педофіли, літри зданої здорової крові, допомога сиротам, еко-акції, Кубок Молодого Футболу, марші та інші великі і малі акції, не буду перераховувати усе, мас-медіа вже все до вас донесли. Акції лівих сил? Хм. Гей-паради більш потрібні, ніж допомога ветеранам?

Так от, шановні ліваки. Поливати помиями Карасів-Мірошниченків-Іллєнків усі сміливі, а як спробувати підняти з колін Україну, то вже нє, ви шо, всьо харашо, просто ми нетолерантні і в цьому біда України. А насправді на колінах стоїте ви, і з ентузіазмом робите Заходу не скажу шо.