Як сіоністи співпрацювали з гітлерівцями
Цими днями бердичівська FM радіостанція не втомлювалася повідомляти інформацію про проведення мітингу-реквієму з приводу роковин Голокосту в місті. У Бердичеві це припадає на 16 вересня. У кожному місті напевне своя дата, тому виявляється, що відзначати Голокост у нашій країні можна не один раз, а численну кількість разів, постійно створюючи інформаційний привід.
Оголошення лунало в радіоефірі кожної півгодини і могло будь-кого роздратувати. Між тим можна позаздрити щедрості, з якою спонсори не пожалкувати грошей на таку потужну рекламу.
Але водночас це не може не викликати певні роздуми.
Дивна річ: деякі дурні здатні проливати сльози з приводу Голокосту, забуваючи і про сталінські репресії, і про роковини Голодомору, про які зазвичай не повідомляють радіостанції, не публікують заздалегідь оголошень газети і які жодне село або містечко не відзначає окремо. А треба було би. Мабуть, жидолюбство так глибоко засіло в душах людей, що все інше перестає мати значення.
Доречно згадати історичні відомості про те, як сіоністи свого часу підтримували нацистів і тісно співпрацювали з ними. Обидві ідеології виявилися дуже схожими і дуже пов'язаними між собою.
В Італії чимало євреїв майже обожнювали Муссоліні. У Німеччині сіоністи із самого початку встановили тісні контакти с Гітлером, бо їхнею неприхованою метою було створити умови для еміграції до Землі Обітованої якомога більшої кількості євреїв, і ці надії потім значною мірою справдилися.
Нацисти використовували сіоністські організації заради вивезення євреїв з Європи до Палестини. На добровільних засадах у гітлерівській Німеччині були створені десятки сільсько-господарчих центрів і таборів для навчання майбутніх переселенців навичкам ведення господарства на землі, а вже потім з'явилися концтабори.
Усе це має паралелі з нашою країною. Можливо, руйнація промисловості й збільшення сільського населення України останніми роками теж розраховані на те, щоби привчити народ до землі і щоби потім сприяти його еміграції на інші, безлюдні території.
Неприємні для декого історичні факти зазвичай не потрапляють до підручників з історії. Натомість діячі з відділу пропаганди не припиняють робити свою темну справу. Їхня справа полягає в пропагандистському окозамилюванні за допомогою балачок про гітлерівського монстра-людожера й білих і пухнастих євреїв, що стали абсолютно безвинними жертвами.
Натомість історія вимагає об'єктивності й рівного ставлення до всіх, замість пошуків ворогів, навішування образливих ярликів та з'ясування стосунків. Але чи усвідомлюють це сучасні сіоністи та їхні прислужники, якими кишать відділи пропаганди при установах освіти та у вигляді деяких ЗМІ провінційного рівня?
Продовження буде
