Що є демократiя?
"Безмовнi громадяни — це iдеальнi пiдданi для авторитарного правителя, а нещастя для демократiї ". (Р. Даль)
"Україна є республiкою" - з цього речення починається стаття 5-а Конституцiї України.
Що означає "республiка"?
- Ш. Монтенскье, (1689 – 1755, французський фiлософ, iсторик, поравознавець):
"Якщо в республiцi верховна влада належить усьому народу, то це демократiя.
До основних законiв демократiї належить i той, у силу якого видавати закони мусить
належати тiльки народу".
- Лев Тихомiров:
"Демократiя - творiння самого народу, вона здiйснюється народом i у iнтересах народу;
тiльки вона створює умови, за яких люди самi можуть налаштувати життя гiдне людини, призначати державну владу i здiйснювати контроль її дiяльностi; вона ж є єдиним безальтернативним полiтичним режимом, спроможним забезпечити надiйний захист: iндивiдуальнi iнтереси та забезпечити людям правобудувати життя по своєму розумiннi i бажаннi".
Приведене визначення Республiки авторитетне, достатньо чiтке, зрозумiле, i не визиває сумнiву та не потребує коментару.
Наступнi частини цiєї статтi подаються з тлумаченням Конституцiйним Судом:
Рiшення Конституцiйного Суду України вiд 05.10.05 за № 6-рп 2005,
1. Перше положення частини доругої статтi 5 Конституцiї України "носiєм суверенiтету i єдиним джерелом влади в Українi є народ" треба розумiти так, що в Українi вся влада належить народовi. Влада народу є первинною, єдиною iневiдчужуваною та здiйснюється народом шляхом вiльного волевиявлення через вибори, референдум iншi форми безпосередньої демократiї , у порядку визначеному Конституцiєю та Законами Украї ни через органи державної владита мiсцевого самоврядування, сформованi вiдповiдко Констмитуцiї та Законiв України.
Результати народного волевиявлення у визначених Конституцiєю та Законами Украї ни формах безпосередньої демократiї є обовязковими.
2. Положення частини третьої статтi 5 Конституцiї України "право визначати i змiнювати конституцiйний лад в України належить виключно народовi i не може бути узурповане владою, її органами або посадовими особами" треба розумiти так, що тiльки народ має право безпосередньо шляхом всеукраїнського референдуму визначати конституцiйний лад в Українi, який закрiплюється Конституцiєю України, а також змiнювати конституцiйний лад внесенням змiн до Основного Закону України.
Належне виключно народу право визначати i змiнювати конституцiйний не може бути привласнене у будь-який спосiб державою, її органами або посадовими особами.
Ось ця стаття, врештi-решт, визначає мiсце народу, мiсце громадянина в державi, вона вказує шлях до прямої демократiї.
- Дж. Сартори:
"Очевидный факт состоит в том, что идеалы демократии остались в большой мере тем же, что они представляли собой в IV в. до н. э.
А если идеалы демократии — это все еще в основном греческие ее идеалы, то, значит, они адресуются к прямой, а не к представительной демократии".
Cуть прямої демократiї в тiм, що нi один Закон не може бути введений в дiю без згоди Народу, так як не iснує Закону, якого б не вiдмiнив Народ!
Кому i що незрозумiле?
В дiйсностi владує людству невiдома, хитро придумана "система представництва", за допомогою якої так брутально привласнюється народне багатство до того ж вона не вирiшує життевих проблем, а накопичує їх та поглиблює соцiальну нерiвнiсть та несправедливiсть. При такiй практицi, для народу демократiя починається i закiнчується тiльки у день виборiв, якi нiколи не бувають чесними; народ повнiстю виключений з управлiння та впливу на владу?!
Ось це й є узурпацiя влади Народу!
Полiтику "представництва" Ж. Ж. Руссо пояснив так: "Понятие о Представителях принадлежит новым временам; оно досталось нам от феодального
Правления, от этого вида Правления несправедливого и нелепого, при котором род человеческий пришел в упадок, а звание человека было опозорено.
В древних Республиках и даже в монархиях народ никогда не имел Представителей; само это слово было неизвестно, ...злоупотребление Властью натолкнули на мысль
о Депутатах или Представителях народа в собраниях нации".
Але демократiя не є демократiєю, якщо вибори проводяться без вибору, коли ледацюгу чи злодiйчика не можна вiдкликати достроково та притягти до вiдповiдальностi за скоєне зло, коли вiдсутнiй суспiльний контроль над виконавчими органами та судами, cправедливим розподiлом суспiльного багатства.
Це щось нове? Коли б не так! Тодi у чому справа???
Зрозумiло, що це наше конституцiйне право, тiльки теоретична сторона. Чи не найcкладнiшим теорiю прямої демократiї зробити дiючою, побудувати суспiльне життя вiдповiдно її iдеалам. Як це зробити - це справа i обов'язок кожного з нас. То ж давайте разом дiяти, пропонувати, як це зробити.
