Vika
Если бы люди тратили чуть больше сил на то, чтобы искать и открывать то, что их объединяет, а не умножать то, что их разделяет, — быть может, нам удалось бы жить в мире. - Антуан де Сент-Экзюпери
25.06.2013
201

ЗБРОЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗНИЩЕННЯ

Маніпулювання свідомістю наносить величезний збиток духовному стану суспільства, призводить до розвитку в окремих осіб не тільки психологічної неадекватності, але й психічних розладів і тим самим знижує рівень психічного здоров'я нації.

С. Г. Кара-Мурза у своїй книзі "Маніпуляція свідомістю" дає таке визначення:

"Маніпулювання - спосіб панування шляхом духовного впливу на людей через програмування їх поведінки.

Цей вплив направлений на психічні структури людини, здійснюється приховано й ставить своєю задачею:

-          зміну думок,

-          зміну переконань

-          та зміну мети людей у потрібному напрямі".

Можна говорити про два основні типи управління суспільством - східний і західний.

Головна відмінність західного типу полягає в тому, що він спирається на контроль не над засобами виробництва, а над засобами інформації та використовує їх як нервову систему.

Маніпулювання свідомістю стає одним з визначальних факторів сучасного соціального життя. Для цього використовується інформація, яка, разом з іншими її властивостями, стає знаряддям влади над людьми, одним з методів управління суспільством.

10 способів маніпулювання за допомогою засобів масової інформації (Ноам Хомський)

1 - Відволікання уваги - відволікання уваги людей від важливих проблем і рішень, прийнятих політичними та економічними правлячими колами, за допомогою постійного насичення інформаційного простору малозначними повідомленнями.

Прийом відволікання уваги доволі дієвий для того, щоб не дати громадянам можливості отримувати важливі знання в таких важливих галузях  науки, як економіка, психологія, нейробіологія і кібернетика.

"Постійно відволікати увагу громадян від справжніх соціальних проблем, перемикаючи його на теми, що не мають реального значення. Домагатися того, щоб громадяни постійно були чимось зайняті і у них не залишалося часу на роздуми, з поля - у загін, як і всі інші тварини (цитата з книги "Тиха зброя для спокійних війн").

2 - Створювати проблеми, а потім пропонувати способи їх вирішення

Даний метод також називається "проблема-реакція-рішення". Створюється проблема, якась "ситуація", розрахована на те, щоб викликати певну реакцію серед населення з тим, щоб воно само зажадало вжиття заходів, які необхідні правлячим колам. Наприклад, допустити розкручування спіралі насильства в містах або організувати криваві теракти для того, щоб громадяни зажадали прийняття законів про посилення заходів безпеки та проведення політики, що обмежує громадянські свободи.

Або: викликати економічну кризу, щоб примусити прийняти як необхідне зло порушення соціальних прав і згортання роботи міських служб.

3 - Спосіб поступового застосування

Щоб домогтися прийняття якого-небудь непопулярного заходу, досить впроваджувати його поступово, день за днем, рік за роком. Саме таким чином були нав'язані принципово нові соціально-економічні умови (неолібералізм) в 80-х і 90-х роках минулого століття. Зведення до мінімуму функцій держави, приватизація, невпевненість, нестабільність, масове безробіття, заробітна плата, яка вже не забезпечує гідне життя . Якби все це сталося одночасно, то напевно призвело б до революції.

4 - Відстрочка виконання

Інший спосіб продавити непопулярне рішення полягає в тому, щоб представити його в якості "болючого і необхідного" і домогтися в даний момент згоди громадян на його здійснення в майбутньому. Набагато простіше погодитися на будь-які жертви в майбутньому, ніж у сьогоденні.

По-перше, тому що це не відбудеться негайно.

По-друге, тому, що народ в масі своїй завжди схильний плекати наївні надії на те, що "завтра все зміниться на краще" і що тих жертв, яких від нього вимагають, вдасться уникнути. Це надає громадянам більше часу для того, щоб звикнути з думкою про зміни і смиренно прийняти їх, коли настане час.

5 - Звертатися до народу як до малих дітей

У більшості пропагандистських виступів, розрахованих на широку публіку, використовуються такі доводи, персонажі, слова і інтонація, начебто мова йде про дітей шкільного віку із затримкою в розвитку або розумово неповноцінних індивідуумів.

Чим сильніше хтось намагається ввести в оману слухача, тим більшою мірою він намагається використовувати інфантильні мовні звороти. Чому? "Якщо хтось звертається до людини так, як ніби йому 12 або менше років, то в силу навіювання, у відповідь, з певним ступенем імовірності, також буде відсутня критична оцінка, що характерно для дітей у віці 12 або менше років.

6 - Робити наголос на емоції в набагато більшому ступені, ніж на роздуми

Вплив на емоції представляє з себе класичний прийом, спрямований на те, щоб заблокувати здатність людей до раціонального аналізу, а в підсумку і взагалі до здатності критичного осмислення того, що відбувається. З іншого боку, використання емоційного фактора дозволяє відкрити двері в підсвідоме для того, щоб впровадити туди думки, бажання, страхи, побоювання, примуси або стійкі моделі поведінки ...

7 - Тримати людей в невігластві, культивуючи посередність

Домагатися того, щоб люди стали нездатні розуміти прийоми і методи, використовувані для того, щоб ними управляти і підпорядковувати своїй волі.

"Якість освіти, що надається нижчим суспільним класам, повинно бути як можна більш убогою і посередньою з тим, щоб невігластво, що відділяє нижчі суспільні класи від вищих, залишалося на рівні, який не зможуть подолати нижчі класи.

8 - Спонукати громадян захоплюватися посередністю

Впроваджувати в населення думка про те, що модно бути тупим, вульгарним і невихованим ...

9 - Посилювати почуття власної провини

Змусити людину повірити в те, що тільки вона винна у власних нещастях, які відбуваються за браком її розумових можливостей, здібностей або прикладених зусиль. В результаті, замість того, щоб повстати проти економічної системи, людина починає займатися самознищенням, звинувачуючи у всьому самого себе, що викликає пригнічений стан, що приводить, в числі іншого, до бездіяльності. А без дії ні про яку революції і мови бути не може!

10 - Знати про людей більше, ніж вони самі про себе знають

Протягом останніх 50 років успіхи в розвитку науки привели до утворення все зростаючого розриву між знаннями простих людей і відомостями, якими володіють і користуються панівні класи.

Завдяки біології, нейробіології і прикладної психології, "система" отримала в своє розпорядження передові знання про людину, як в області фізіології, так і психіки. Системі вдалося дізнатися про звичайну людину більше, ніж вона сама про себе знає. Це означає, що в більшості випадків система має більшу владу і більшою мірою керує людьми, ніж вони самі.

Ноам Хомський - американський лінгвіст, філософ, громадський діяч, автор книг і політичний аналітик. Заслужений професор мовознавства в Массачусетському технологічному інституті і один і видатних діячів науки XX століття. Його фундаментальні праці в галузі теорії мовознавства і науки пізнання отримали заслужене визнання в науковому та викладацькому співтоваристві.

***

Які ж висновки і поради нам надають фахівці, у протидію маніпулюванню свідомістю:

По-перше - люди повинні наполегливо думати. Не дозволяти думкам просто блукати та вилітати з голови недодуманими, а працювати. Думати, як працювати, тому що без цього зараз наше життя взагалі в цілому під загрозою.

По-друге, змушувати себе говорити один з одним: з друзями, з недругами, зі знайомими всюди.

Тобто, ми гинемо без необхідного діалогу, люди все тримають в собі й один одному не довіряють, тому що перестають бути відвертими, й, як наслідок, перестають розмовляти один з одним.

Інтенсивна думка та інтенсивний діалог зі своїми співгромадянами, - от що потребує сучасне суспільство.

***

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

201

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі