Програти переможно!??
Так сталося, що будь-яка дія ОО останніх тижнів, чи то вісімнадцяте травня- безрезультатно очікуване, чи об'єднавчий з'їзд Батьківщини, супроводжується соціологічними інформаційними вкиданнями. І ці вкидання свідчать про, в першу чергу, певне заціпеніння соціуму. Адже коли солідні соціологи виносять на суд громадськості оптимістичний результат для Кличка,і не надто оптимістичний для Яценюка, це ще нічого не означає. Принаймні, до об'єднавчого зїзду. В період між виборами персональні рейтинги, без врахування потенціалу партійних структур – лише заміри настроїв, а не підготовка до майбутнього результату. Тож окрім рейтингів – ніякої підготовки до переможного для себе результату в структурах Кличка досі не проглядається. Чому в контексті президентських виборів не варто робити ніяких ставок на Тягнибока , само собою зрозуміло – ВОС, залишається до президентських виборів вузько нішовою партією, й здається навіть технологи Банкової заспокоїлися з гіпотетичним виведенням у фінал Тягнибока проти Януковича. Виглядає так що гра перейшла в площину не фронтального фіналу, з загрозою масових зрушень, а ставка може бути зроблена на тиху однотурову і низькозатратну кампанію, з низькою явкою і без зайвого резонансу . І тут без Яціепнюка не обійтися. Тому що малопривабливий і дещо кумедний як для політика першого ешелону Яценюк на чолі найпотужнішої опозиційної структури просто приречений не згодитися на першість монументального боксера, як єдиного опозиційного кандидата. Здається команда Кличка, скільки б не згвинчувала ставки, а президентський рейтинг Кличка таки зростає , про що свідчить останнє опитування КМІС, цитую за УП:
"Таким чином, якщо у бюлетень для голосування були б включені Кличко, Петро Симоненко, Олег Тягнибок, Віктор Янукович та Арсеній Яценюк, то за Кличка проголосувало б 16%, а за Януковича – 14%
Яценюк отримав би 10% голосів виборців, Тягнибок – 6%, Симоненко – 4%.
Порівняно з червнем 2012 року збільшилася електоральна підтримка Кличка – на 7% та Тягнибока – на 3%.
За цей час електоральна підтримка Януковича зменшилася на 3%, Яценюка – на 2% та Симоненка – на 1%.
Електоральна підтримка Кличка сконцентрована у Центральному та Західному регіонах. У Південному регіоні за нього готові проголосувати 10%, а у Східному – 6% населення."
Соціологія-соціологією, а наявність і якість партійної структури робить своє. Тому об'єднавчий з'їзд частини партій, що асоціюються з Батьківщиною, можна сприймати яв відповідь своєрідну Чемберлена . Що ж здобула кожна зі сторін цього обєднання?
Яценюк: значно посилився в боротьбі за право стати єдиним кандидатом від ОО, розмінявши символічний лідерський капітал у слабо структурованій партії ФЗ, монополізував на період до виборів "політичну ікону" Тимошенко, фактично переключивши на себе ядерний електорат ЮВТ, переключив на себе міжнародну вагу Європейської Народної Партії, партнером якої від України залишається Батьківщина, що за будь-якого результату на президентських виборах для Яценюка слугуватиме можливим трампліном у міжнародні структури.
Тимошенко: філігранно повернула собі місце в першому ешелоні української політики, і навіть перебуваючи в ув'язненні, фактично цим з'їздом перетворила своє становище у власний політичний капітал, адже хід з Яценюком дозволяє їй виміняти власну партію на особисту свободу, при тому не втративши остаточно контролю над партією.
Дві фігури у виграші, але у програші партія Батьківщина. Адже об'єднавча турбулентність може розвалити остаточно частину регіональних організацій, а історія з Канівцем, котрого місцеві діячі Батьківщини не стомлювалися "мочити" ні підчас виборчої кампанії, ні місяці після неї, фактично змусивши останнього залишити фракцію і здобутися на принизливе звання "першої тушки",так ніби польоти цього бумеранга не помічали виборці. Але ця боротьба за продавлювання Яценюка в єдині кандидати якось дуже нагадує продавлювання Турчинова в мери Києва! Отже програти переможно!
Виглядає так, що Яценюк і ще кілька основних сценаристів Батьківщини поспішають формувати зустрічну пропозицію, і що цікаво не партнерам по ОО, а швидше за все стомленим Януковичем фігурам із економічної шахівниці. Тим, хто найбільше боїться зміни політичної системи, адже за зміну цієї системи окрім як у Януковича, це якщо брати Конституційну асамблею під орудою Леоніда Кравчука, в жодній політичний парламентській силі мова не ведеться…Всі програмні декларації об'єднавчого зїзду стосуються не стільки якої держави домагатиметься партія на чолі з Яценюком, скільки боротьби за місце Януковича з усім портфелем функцій Януковича…Оце і є переможна поразка, бо політсила, котра не моделює середньострокової перспективи прирікає себе на відсутність навіть короткострокової перспективи!
От такий от політичний оксюморон!
