Є у фольклорі один поки що для мене туманний феномен: другі половини відомих прислів"їв. Усі знають лише першу, і тут дізнаються, що існує продовження, яке цілковито руйнує все сказане в початку. Ворон воронові ока не виклює - кажемо ми. А як виклює, так не витягне, - кажуть ті, хто вже прочитав в інтернеті закінчення. І ми, ми - знавці фольклору, - опускаємо очі й колупаємо піч, намагаючись приховати здивування, яке інколи межує з охуїнням: що це було? Ми хотіли як краще. Перша половина - це прозора мораль про єдність наших ворогів. Друга половина - якась метафізична безодня: навіщо витягувати око, якщо ти його виклював? Як можна виклювати око, не витягуючи те, що ти виклював? Яка користь із виклюваного, але не витягнутого ока? Перед очима постає жаска картина: два ворони. один одному викльовує око і, виклювавши, витирає мокрого дзьобика об крило. Але не витягує того, що виклював. І летить геть. І замість тихого, напоєного пахощами любистку й барвінку фольклорного духу, маємо справжніший, але й кривавіший світ із продовженям. І замість барвінку й любистку узбіччями ростуть подорожники. Хто старе згадає, тому око геть! - кричимо ми в екстазі порозуміння і примирення. - А хто забуде, тому обидва, - нагадують нам. Вибирайте: одне око вам лишити, чи жодного? А так, щоб обидва? - з надією перепитуємо. (любисток, материнка, верба, калина). - Ні, - відповідають нам. - Або одне, або жодного. Вибачте. Це фольклор.
- Але ж стривайте! - кричимо ми. - А як же добрі казки? Вовчик, зайчик, білочка, лисичка! Дідова дочка й бабина дочка (ой, це щось не те)! Як же так?
- Оссссспаді! - з присвистом каже знуджений співрозмовник, дістаючи з полиці "Заветные сказки" Афанасьєва. Нате! Читайте!
Починаєш читати, й в очах темнішає від крові, з"їдених бабусь, подробиць розчленування трупів вовками й лисицями.
Е нє. Краще барвінок! - кричиш
- Краще подорожник, - відповідають нам, скажімо, брати, які розказали казку. - Він хоч кров утамує.
- У нас немає крові. У нас козацька звитяга й попелище степу, - хвацько відмовляємося.
- А, ну ладно. Афанасьєва тільки на місце поставте.