Механіка влади (3)

В попередніх уривках ми згадали про долю Макіавелі та про його погляд на публічність влади, а саме: про владу потрібно говорити правду, не вдаючись до використання певних моральних занавісок. Аналітик повинен бачити "факти", а не "фікції".

_______________________________________________________________________________

Значення зміни парадігми, мабуть, буде не зрозумілим, якщо працю Макіавеллі про короля ми станемо розглядати так, як люди можуть розглядати фрагмент політичної порнографії, тобто, приглядаються тільки до тих місць, звідки чимось пахне, або, що їх інтригує. Немає значення - чи чинять так лише з огиди чи з інтересу. Як, наприклад ось таке: "Розумний володар може і не повинен дотримуватись даного слова, якщо це шкодитиме йому, і якщо причини, які змусили його дати комусь певну обіцянку, відпали. Якби то всі люди були добрі, то така порада була би поганою; але оскільки люди погані і не дотримують свого слова, то і ти, правителю, можеш не дотримуватися данного тобою слова".

Або таке: "Потрібно розуміти, що король, особливо, якщо він вперше прийшов до влади, може й не дотримуватись всього того, що люди відносять до доброго, тому, що він, щоб утримати владу, змушений наступати на віру і милосердя, людяність і релігію. А тому він повинен мати простір, для вчинків (поворотів), якщо цього вимагає зміна попутного вітру чи зміна обставин і {...}, не ухиляючись від доброго, а, все ж, при необхідності (necessitato) бути готовим до зла".

Хтось з близькозорих швидко знайдеться і запричитає: "Макіавелізм, макіавелізм і т. і.", або ж, назве це як "Макіавелі для менеджерів" чи "Макіавелі для брехунів". Але, якщо ви прагнете до розуміння слів Макіавелі без лапок, хочете простежити політичну антропологію його суджень, то для вас буде важливим спочатку ближче познайомитися з найважливішими з його формул, які постійно присутні у цім його творі. А це важливо тому, що навіть найкращі переклади його праці не завжди тотожньо передають первісні образи у Макіавелі.

Особливо це стосується макіавелівської головної категорії політичного владарювання vitru. Він використовує це поняття поспіль і наскрізь в різкій відмінності від традиції. Тому, що на відміну від традицій, він розглядає "гідність" не у класичному моральному значенні. У своїй праці, користуючись категорією гідності, Макіавелі пише зовсім не про гідність короля у значенні добрих рис ("Наважусь стверджувати, що вона є шкідливою, якщо її завжди дотримуватися"). Ні, у нього virtu виключно гідність, як здатність виконувати владні функції.

_______________________________________________________________________________    (продовження буде)